Преаналітичний етап лабораторних досліджень: поняття, визначення, етапи проведення діагностичних досліджень, відповідність вимогам ГОСТ і памятка пацієнту

Умови зберігання і транспортування біоматеріалу

Характер містяться у цьому розділі вимог базується на те, за яких умов взятий у пацієнта біоматеріал втрачає стабільність до такого стану, при якому дослідження стає неможливим або дає неадекватний результат.

Максимальний термін зберігання матеріалу визначається проміжком часу, протягом якого в 95 % проб аналіти відповідають вихідного стану. Допустима межа нестабільності зразка не повинен бути вище, ніж половинне значення загальної помилки визначення.

Правила зберігання і транспортування спрямовані на забезпечення оптимальних фізико-хімічних умов (світло, температура, ступінь механічного впливу, функціональні добавки та ін), при яких зразок найкраще зберігає стабільність. Однак навіть з урахуванням сучасних технологій і методик штучним чином неможливо довго підтримувати біоматеріал в адекватному для дослідження стані. Тому придатність зразків сильно залежить від того, наскільки швидко вони прибудуть в діагностичну лабораторію.

Високі вимоги до швидкості доставки зразків закладу кдл пред’являються до матеріалів, призначених для мікробіологічного дослідження. Термін зберігання таких проб не повинен перевищувати 2 годин. У нормативному документі міститься таблиця, в якій для кожного виду біоматеріалу (крові, спинномозкової рідини і т. д.) зазначаються спосіб доставки і температура змісту зразка.

В даний час технологічне оснащення навіть найдосконаліших медичних транспортних систем не може замінити ефективність швидкого попадання проб на дослідження.

Дотримання методики зберігання і транспортування не тільки сприяє придатності зразків для аналізу, але і забезпечує безпеку медичного персоналу при роботі з інфекційно-небезпечним біоматеріалом.

Дивіться також:  Термоелектричний ефект Зеєбека: історія, особливості та застосування