Образ героя в мистецтві
Подвиг царя Леоніда I надихав багатьох митців, письменників і художників. Образ героя, що бореться за свободу ціною свого життя, був оспіваний у творах англійського поета Р. Гловера (поема «Леонід»), Девіда Малле, Байрона, В. Гюго (поема «Три сотні») та інших. Ім’я царя Спарти із роду Агидов згадувалося і А. С. Пушкіна, В. о. Маяковським.
На картині французького художника Жака Луї Давида «Леонід при Фермопілах», написаної в 1814 р., полководець зображений під час підготовки до вирішального бою. Поряд з його напівоголеної фігурою знаходиться вівтар знаменитого предка – Геракла. Наполеон Бонапарт був знайомий з цим полотном художника, і на питання про те, може чи переможений бути героєм картини, він відповів, що ім’я Леоніда – єдине, що дійшло до нас через глибину епох, а всі інші загубилися в історії.
У 1962 р. режисером польського походження Рудольфом Мате був знятий фільм «Триста спартанців», присвячений подвигу спартанського царя. Найбільш яскравими сценами в цій кінокартині є ті, в яких герой і його соратники відмовляються здатися персам в обмін на пощаду. Під враженням від цього фільму американський ілюстратор Френк Міллер створив у 1998 р. графічний роман-комікс про цю подію, який був екранізований в 2007 році американським кінорежисером Заком Снайдером.
У 2014 р. інший ізраїльський режисер Ноам Мурро зняв ще одну екранізацію про битву царя Леоніда «Триста спартанців: розквіт імперії», але найбільшою історичною достовірністю має кінофільм 1962 року.
