Греко-перські війни
Наприкінці VI ст. до н.е. Перська імперія перетворилася в могутню державу з претензіями на світове панування. До її складу входили такі розвинені території, як Єгипет, Вавилон, Лідія, грецькі міста на узбережжі Малої Азії. Початок греко-перських воєн пов’язують з антиперсидским виступом у 500 р. до н. е. (Іонійське повстання). Через 6 років воно було придушене. Як вважає Геродот, це послужило поштовхом для нападу персів на Балканський півострів.
Перший військовий похід був організований у 492 р. до н. е.., але із-за сильної бурі перський флот поніс великі втрати, завдяки чому греки отримали перепочинок тривалістю 2 роки. У багатьох містах давньогрецького держави серед населення сформувалися пораженські настрої, і лише Спарта і Афіни проявили рішучість битися з грізним ворогом. В обох містах стратили послів перського царя Дарія I, що прибули туди з пропозицією визнати владу династії Ахеменідів.
Аж до 480 р. до н. е. доля благоволила до греків. Перси зазнали поразки в Марафонському битві, в результаті у греків з’явилася можливість підготуватися до майбутньої війни і побудувати свій флот. До того ж сили перської держави в той момент були спрямовані на придушення повстань в Єгипті і всередині країни.
