Критерій Гурвіца
Цей критерій використовують для характеристичного многочлена замкнутої системи. Згідно з цією методикою, достатньою умовою стійкості є той факт, що значення визначника і всіх головних діагональних мінорів матриці більше нуля. У разі рівності хоча б одного з них нулю, вона розглядається на кордоні стійкості. При наявності хоча б одного негативного визначника її слід вважати нестійкою.
Критерій Найквіста
В основі даної методики лежить побудова кривої, що з’єднує кінці вектора змінної величини, що відображає передатну функцію. Формулювання критерію зводиться до наступного: замкнута система вважається стійкою, якщо крива функції не охоплює на комплексній площині точку c координатами (-1, j0).
Система фінансової стійкості
Фінансова стійкість – це стан, при якому система, тобто ключові ринки та інституційне пристрій, стійкі до економічних шоків і готові до плавного виконання своїх основних функцій: посередництво при русі грошових коштів, управління ризиками та організація платежів.
Із-за взаємних відносин залежно надання інтерпретації (як на вертикальному, так і горизонтальному рівнях) аналіз повинен охоплювати всю систему фінансового посередництва. Іншими словами, крім банківської сфери, необхідно також проаналізувати небанківські установи, які в тій чи іншій формі беруть участь у посередництві. До них відносяться численні типи установ, в тому числі брокерські фірми, інвестиційні фонди, страховики та інші (різні) об’єкти. При аналізі системи фінансової стійкості вивчається ступінь, в якій вся структура здатна протистояти зовнішнім і внутрішнім шоків. Звичайно, потрясіння не завжди призводять до криз, але нестабільна фінансова середовище сама по собі може перешкоджати здоровому розвитку економіки.
Різні теорії визначають причини фінансової нестабільності. Їх релевантність може змінюватись в залежності від періоду і країн, залучених у сферу аналізу. Серед проблемних факторів, що впливають на всю фінансову систему, література зазвичай визначає наступні:
- швидка лібералізація фінансового сектора;
- неадекватна економічна політика;
- механізм нецільових обмінних курсів;
- неефективний розподіл ресурсів;
- слабкий нагляд;
- недостатнє регулювання бухгалтерського обліку та аудиту.
Можливі причини виявляються не тільки колективно, а й індивідуально або у випадковій комбінації, тому аналіз фінансової стійкості є надзвичайно складним завданням. Фокус на окремих галузях спотворює загальну картину, тому питання повинні бути розглянуті у їх складності в ході вивчення фінансової стабільності.
Процес аналізу стійкості системи підприємства проходить у кілька етапів.
Первісно оцінюються та аналізуються абсолютні та відносні показники фінансової стійкості. На другому етапі чинники розподіляються відповідно до їх значимості, якісно і кількісно оцінюється їх вплив.
