Основні принципи планування
Як показує практика, доцільніше планувати тільки частину роботи (60 %). Процеси, які складно передбачити, відволікаючі моменти запланувати цілком неможливо. Це обумовлено специфікою діяльності менеджера. Справа в тому, що більшу частину часу керівник не проводить безпосередньо на робочому місці, оскільки необхідно взаємодіяти з контрагентами та іншими суб’єктами, обмінюватися інформацією.
Необхідно залишати певний обсяг часу в якості резерву. Воно знадобиться для роботи з несподіваними клієнтами, телефонних розмов, форс-мажорних обставин.
Для складання ефективного плану необхідно чітко уявляти майбутні цілі. Доцільно диференціювати їх на довго-, середньо – і короткострокові, виявити пріоритети.
Над будь-яким планом необхідно працювати послідовно, системно і регулярно. Розпочату справу завжди потрібно доводити до логічного завершення.
Планувати необхідно такий перелік завдань, з яким компанія дійсно зможе впоратися з урахуванням її потенціалу, виробничих засобів (у т. ч. матеріальних і грошових).
Концепція часових ресурсів – програма, відповідно до якої підприємство може без особливих втрат оптимізувати свою роботу. В якості одного з обов’язкових заходів вона передбачає фіксацію результатів, а не дій. У планах треба відображати цілі або підсумки, а не якісь операції. Це необхідно для того, щоб зусилля компанії відразу ж були орієнтовані на досягнення цілей, раціональне витрачання часових ресурсів проекту. Це дозволить підприємству позапланових подій.
Заповнення тимчасових втрат краще всього здійснювати відразу. Приміром, доцільніше один раз попрацювати довше, ніж протягом наступного дня доробляти.
Як показує практика, на роботу йде стільки часу, скільки його є в розпорядженні. У зв’язку з цим слід встановити точні норми, передбачити в плані такі терміни, які дійсно необхідні.
План доцільно періодично перевіряти і переробляти, оцінюючи можливість повного виконання завдань.
Важливе значення при плануванні має узгодження режимів роботи різних співробітників.
