Досвід лексикографічного опису
В 1976 році в Алма-Аті було видано «Словник тюркізмів у російській мові» за авторством Е. Н. Шиповой. Книга налічує близько 400 сторінок, на яких представлено 2000 лексем. Незважаючи на те, що словник складений за підсумками системного дослідження тюркізмів російської мови, він неодноразово піддавався критиці. Лінгвісти відзначають, що в ньому наявні етимології, що відносяться до сумнівних та недоведеним. Також ряд слів забезпечений хибної етимології, хоч такі випадки й рідкісні.
Ще одним істотним недоліком словника є те, що абсолютна більшість представлених у ньому слів (близько 80%) належить до розряду малоупотребительной лексики. Це застарілі, регіональні або вузькоспеціалізовані слова, включаючи ремісничу термінологію.
Спірне походження
Не можна точно сказати, скільки тюркізмів у російській мові, так як з приводу багатьох слів, думки мовознавців розходяться. Наприклад, Н. А. Баскаков приписує словами «шишка», «гоголь», «пиріг» і «баламут» тюркське походження, з чим категорично не згодні деякі інші вчені.
Найчастіше при історичної реконструкції та етимологічних дослідженнях виникають спірні чи неоднозначні результати. Наприклад, якщо ми захочемо вияснити, чи є слово «вогнище» тюркизмом, то при зверненні до словників виявимо неоднозначну оцінку походження слова. Так, у словнику в. І. Даля у цього слова є позначка «татарск.?», це свідчить про те, що укладач словника не був упевнений в походженні слова і дає його як припущення. В етимологічному словнику Фасмера слово дано з позначкою «заимств. з тюрк.». Дмитрієв припускає, що слово «вогнище» росіяни запозичили у турків. В інших словниках в якості мови-джерела розглядаються киргизька, узбецький, телеутский, алтайський, сагайский і деякі інші. Таким чином, на питання, чи є слово вогнище тюркизмом, більшість авторитетних джерел відповідає позитивно, однак неможливо точно вказати мову-джерело. Що повертає нас до спірності етимологічних досліджень.
Але є випадки, коли слова, які абсолютно точно не є тюркизмами, видаються за такі. Частотны етимологічні помилки у відношенні цілого ряду лексем: лагуна, вол, кисет, баламут, гашиш, клянчити, барбарис, ківш, багно, гурт, ковбаса, бардак, коліки, бергамот, калач, кольчуга, бирка, кайф, лобода, карась, лимон, намисто, балію, вишня, каторга, маяк, хутро, факір, осика і мн. ін Деякі вчені наполягають на тому, що слово «ураган» також не тюркського походження. Але існує й діаметрально протилежна думка щодо цього слова.
Ситуація ускладнюється ще і тим, що існує кілька класифікацій тюркських мов, вони розходяться не тільки у питаннях проведення кордонів між тими або іншими мовами всередині алтайської макросім’ї, але і в приналежності деяких мов до даної сім’ї.
