Деякі приклади
Щодо ряду слів в лінгвістичній середовищі було досягнуто відносне згоду. Їх тюркське походження є загальноприйнятим. До таких слів належать, наприклад:
- аршин;
- бакалія;
- бовдур;
- башлик (капюшон);
- вежа;
- беркут;
- буран;
- повсть;
- диван;
- єралаш;
- віслюк;
- кадик;
- облямівка;
- карапуз;
- кишеня;
- сагайдак;
- кулак;
- кукса;
- кумач;
- гармидер;
- пасок;
- люля-кебаб;
- мурза (княжий син);
- софа;
- тасьма;
- кожух;
- тюбетейка;
- тюк;
- тютюн (тютюн);
- упир;
- ура;
- халат;
- хурма;
- чумичка (ополоник) та ін.
Також багато антропонимы мають тюркське походження. Така етимологія притаманна такими прізвищами: Акчурін, Баскак, Баскаков, Баш, Башкін, Башкірцев, Черевик, Башмаков, Караєв, Карамазов, Карамзін, Карамишев, Караул, Караулів, Карачеев, Кожан, Кожевников, Кулаков, Тургенєв, Ушаков та ін
Серед топонімів також чимало тюркізмів: Башбаши, Башево, Капка, Карабаш, Карабекаул, Карабуляк, Карадаг, Каракуль, Каракум, Каратау, Кара-Тюбе, Карачаєвськ, Култук, Култуки і мн. ін.
Деякі гідроніми походять з тюркських мов: Басбулак, Бастау, Башевка, Кара-Богаз-гол, Карадарья, Караталу, Кара-чекрак, Мертвий Култук та інші.
