Читати сюжет оповідання Лист до вченого сусіда
Головний герой, Василь Семи-Булатов, пише листа своєму новому сусіду Максиму. Максим – вчений, який переїхав до них з Петербурга, він ще не встиг познайомитися з мешканцями, тому Василь вирішує зробити це першим. У своєму листі він багато разів вибачається за те, що відволікає такої шанованої людини. Також він часто хвалить сусіда і захоплюється його відкриттями в науці.
Автор зазначає, що і сам захоплюється наукою, любить читати книги і роботи відомих вчених. Василь спростовує кілька тверджень вченого. Він вважає, що теорія про те, що людина походить від мавпи, є абсурдом, пояснюючи це тим, що тоді люди ходили б з хвостами, були покриті шерстю і мали звіриний голос.
Він вважає, що ця теорія є образою роду людського і самої релігії. Також він піддає критики судження про те, що на Місяці може бути життя. Семи-Булатов, вважає, що на Місяці життя неможливе, тому що тоді люди падали з Місяця на Землю, високі будівлі загороджували світло Місяця, а всі вироблені ними відходи, сипалися з неба на нашу планету. Та й до всього іншого, уряд не дозволив би комусь жити на Місяці. Інформація про те, що на Сонці є чорні плями, його також обурила. Плями неможливо розгледіти, так як на сонці неможливо навіть просто дивитися, а значить, і це судження є хибним. Він вирішує поділитися тим, що його давній знайомий, Герасимов, не дуже схвально висловлюється про наукових працях вченого, сам Василь не підтримує Герасимова, називає його плебеєм і неуком.
Висловивши свою думку з приводу всіх цих гіпотез, Василь вирішує поділитися своїми власними відкриттями. Він пояснює, чому взимку ночі довшими, а дні коротші. Дні коротше, тому що від холоду вони стискаються, тим самим коротшають, а ночі навпаки зігріваються теплом і світлом людських будинків, тому й довше. Також він описує свої спостереження, про те, що собаки навесні траву їдять, подібно вівцям, а кава для людей дуже шкідливий, від нього паморочиться голова, а це не є добре. В кінці свого листа, Семи-Булатов, запрошує вченого до себе в гості, щоб за чашкою чаю поговорити про науку і поділитися один з одним знаннями і новими відкриттями.
Головний герой оповідання, Василь Семи-Булатов, є чином невігластва і людини з низьким інтелектуальним рівнем. Чехов вважав, що якщо людині показати з боку його вади, то тоді люди почнуть замислюватися і можливо ставати краще і робити кращим світ навколо себе.
