Щоб спланувати цікавий, пізнавальний урок, вчителю необхідно поставити перед собою чіткі цілі. Причому вони повинні бути реальними для школярів конкретного класу. Виходячи з них, підбирається матеріал, найбільш доцільні методи, засоби. Таким чином, дидактична мета уроку стає відправною крапкою при організації заняття і тим результатом, який повинен бути отриманий на виході.
Визначення
У словнику Ушакова під метою розуміється межа або те, до чого людина прагне. Дидактичні цілі та завдання уроку ставляться в процесі попереднього прогнозування. Це – бажаний результат, який не тільки необхідно, але і можливо досягти за відведений на одне заняття час. Втім, іноді одна мета може ставитися на кілька уроків. Головне, щоб вона була конкретною і перевіряється.
Далі основна мета розбивається на більш дрібні завдання. Вони вирішуються через зміну видів діяльності на різних етапах уроку. Наприклад, на початку заняття вчитель проводить організаційний момент, налаштовуючи школярів на роботу. Наступним завданням може стати актуалізація опорних знань через усне опитування або виконання вправ. Головне, щоб структура уроку була логічною і спрямованої на досягнення запланованого результату.
Класифікація цілей
Традиційно в педагогіці існувало уявлення про триєдність педагогічної мети, в якій одночасно присутні освітній, розвиваючий та виховний аспекти. Таким чином, кожен урок повинен:
- навчати дітей, даючи їм систему теоретичних знань, а також практичні вміння і навички;
- розвивати розумові здібності школярів, їх усну і письмову мову, пам’ять, уяву, навички самоорганізації;
- сприяти вихованню моральних або естетичних переконань, почуттів, вольових і соціально-значущих якостей (відповідальність, акуратність, творча активність, дисциплінованість тощо).
Проте в даний час пропонується інша класифікація педагогічних цілей, наведена нижче:
- Предметно-дидактична мета уроку передбачає глибоке засвоєння школярами змісту конкретної навчальної дисципліни у відповідності з програмними вимогами.
- Метапредметная мета спрямована на формування у дітей універсальних навчальних дій (вміння працювати з інформацією, висловлювати свою думку, вести діалог, логічно мислити і творчо, самостійно планувати діяльність, оцінювати її результативність).
- Особистісна мета формує мотивацію до навчання, індивідуальні та громадянські якості школярів, ціннісно-смислові установки.
Типи уроків за дидактичною цілі
Як ми бачимо, на кожному занятті педагог вирішує цілий комплекс завдань. Одна з виділених цілей стає для нього основною, в той час як інші сприяють її здійсненню. У традиційній педагогіці провідне місце відводиться досягненню освітніх або предметних результатів. В залежності від них розроблена класифікація уроків, які діляться на:
- Урок первинного ознайомлення з новим навчальним матеріалом.
- Заняття із закріплення вивченої інформації.
- Урок застосування засвоєних знань і умінь.
- Заняття, на якому матеріал систематизується і узагальнюється.
- Урок перевірки, а також корекції отриманих знань і навичок.
- Комбіноване заняття.
Вивчення нової інформації
Основною дидактичною метою уроку першого типу є оволодіння раніше не знайомим матеріалом. Це може бути правило або закон, властивості об’єкта або явища, новий спосіб дій.
Стандартна структура такого заняття складається з наступних етапів:
- Оголошення теми уроку, мотивація на активну роботу.
- Повторення раніше вивченої інформації, що має відношення до матеріалу, що вивчається.
- Знайомство з новою темою. На цьому етапі можуть застосовуватися різні методи: розповідь учителя, робота з підручником, евристична бесіда, доповіді учнів, самостійна пошукова діяльність у групах і т. д.
- Первинне закріплення. Дітям пропонуються завдання, які виконуються колективно.
- Самостійна робота. Цей етап не є обов’язковим, але дозволяють педагогові зрозуміти, якою мірою школярі засвоїли інформацію.
- Підведення підсумків, записування домашнього завдання для повторення вивченого.
Заняття по закріпленню матеріалу
Продовжимо вивчати класифікацію уроків за дидактичною мети. Після знайомства з новою темою знання потрібно закріпити, формуючи при цьому практичні вміння. Найбільш зручною для досягнення цього завдання виявляється наступна структура уроку:
- Перевірка домашнього завдання, під час якого діти згадують вивчений матеріал.
- Оголошення теми, створення в учнів позитивної мотивації.
- Відтворення матеріалу при виконанні стандартних вправ.
- Створення проблеми, що вимагає застосування знань у змінених, незвичайних умовах.
- Підведення підсумків.
- Оголошення домашнього завдання.
Урок практичного застосування вивченого матеріалу
Дидактичною метою уроку цього типу буде навчання школярів прийомам самостійної роботи, а також відтворення ними отриманих знань при вирішенні завдань підвищеної складності. Структура заняття будується наступним чином:
- Перевірка вправ, заданих на будинок.
- Оголошення теми заняття, пояснення її практичної користі, створення позитивного настрою на роботу.
- Бесіда перед самостійним рішенням запропонованих завдань, під час якої діти осмислюють їх зміст і приблизну послідовність дій.
- Учні індивідуально або в групах виконують завдання, спрямовані на досягнення мети (відповідь на питання, побудову графіка, заповнення таблиці, виконання розрахунків, проведення досвіду тощо).
- Школярі разом з педагогом узагальнюють і систематизують отримані результати.
- Підбиття підсумків, висунення домашнього завдання.
Урок узагальнення
Щоб досліджуваний матеріал не залишився для дітей набором розрізнених фактів, необхідно підвести їх до осмислення досліджуваних закономірностей, виявлення причинно-наслідкових зв’язків між об’єктами або явищами. Дидактичною метою уроків узагальнення, таким чином, стає систематизація вивчених знань, перевірка того, наскільки вони усвідомлені.
Структура заняття виглядає наступним чином:
- Постановка навчальних завдань, мотивація школярів.
- Відтворення опорних дані, на яких заснована вивчається теорія або закономірність.
- Аналіз окремих подій чи явищ, результатом якого стає узагальнення вивчених понять.
- Глибоке освоєння системи знань через пояснення нових фактів, виконання нестандартних вправ.
- Колективна формулювання основних ідей або провідних теорій, які лежать в основі вивчених явищ.
- Підведення підсумків.
Перевірочне заняття
Контрольні уроки, як правило, проводяться після вивчення окремої теми або цілого розділу. Їх мета – оцінити рівень засвоєння матеріалу учнями і скорегувати роботу педагога. Структура такого заняття може істотно відрізнятися в залежності від предмета.
Бажано, щоб школярам були запропоновані завдання різних рівнів складності:
- Вправа на розуміння елементарних зв’язків між досліджуваними об’єктами, відтворення фактичного матеріалу (події, дати).
- Завдання на пояснення основних правил, понять або законів по темі, аргументацію власної думки, підтвердження його прикладами.
- Самостійне вирішення стандартних завдань.
- Перевірка вміння використовувати наявні знання в нестандартній ситуації.
На таких уроках використовуються диктанти, контрольні зрізи, тестування, письмове та усне опитування. У старших класах застосовується форма заліку, коли школярі протягом року повинні здати певну кількість робіт, щоб отримати хорошу оцінку.
Комбінований урок
Найчастіше на одному занятті педагог вирішує кілька дидактичних цілей. Структура уроку в такому випадку може відрізнятися своєю варіативністю.
Традиційною схемою заняття вважається наступна:
- Оголошення теми заняття.
- Перевірка вправ, які школярі виконували вдома. Одночасно учні згадують матеріал, пройдений на минулому уроці.
- Робота з новою інформацією.
- Її закріплення через виконання практичних вправ.
- Підведення підсумків та запис у щоденник домашнього завдання.
Дидактична мета уроку має бути усвідомлено, з урахуванням здібностей конкретних учнів та можливостей їх викладача. Дуже важливо правильно оцінити той обсяг завдань, з якими діти впораються за одне заняття. В іншому випадку урок не буде ефективним і всіх учасників навчального процесу чекає розчарування.
