Історія настільних ігор налічує вже не менше п’яти з половиною тисяч років. У більшості сучасних досліджень висловлюється думка, що ця історія була спільною. Тобто навіть найсучасніші настільні ігри мають давні прототипи, а значить, і загальні корені.
Найдавніші ігри
Історія виникнення настільних ігор починається, по всій видимості, в Індії, Китаї та Месопотамії. Там виникли найдавніші варіанти гри в кості. Кожен гравець повинен кинути деяку кількість гральних кубиків (від одного до п’яти). Результат кидка визначає переможця чи переможеного. До кінця гри може проводитися будь-кількість кидків.
Гральні кубики, схожі на сьогоднішні кістки, знаходили при розкопках поселень п’ятитисячолітньої давності. Інструмент для гри був виконаний з каменю або кістки. Іноді це були дрібні камінці або неправильної форми, на сторонах яких різьбленням вказувалися окуляри.
Кістки продовжують існувати і до наших днів, проте застосовуються в основному в якості допоміжного елемента для багатьох настільних ігор і моделювання ефекту випадковості.
Не менш популярний варіант кісток — плоскі дерев’яні палички, які забарвлювалися з одного боку. Палички брали в долоню і кидали на рівну поверхню, а потім підраховували число тих, які випали забарвленою стороною вгору. Так можна було отримати випадкове число від нуля до нескінченного максимуму, який визначався кількістю використовуваних паличок.
Відомою грою, не що дожила до наших днів, є сенет. Історія створення настільної гри стала відома в дев’ятнадцятому столітті за малюнками в єгипетських гробницях. Ймовірно, що грали в сенет стародавні єгиптяни в четвертому тисячолітті до нашої ери. Деякі дослідники ідентифікували знахідку як варіант шахів, але незабаром з’ясувалося, що це помилка. Сенет — це гра, більше схожа на шашки.
Історія появи настільних ігор на Близькому Сході почалася, можливо, з нард. Ця гра збереглася в зміненому вигляді. До того ж часу відноситься популярна королівська гра Ур. Було виявлено, що це розвага досі в ходу в Індії.
Настільні ігри в Китаї
У другому тисячолітті до нашої ери в Стародавньому Китаї з’явилися настільні ігри, деякі з яких забуті, а інші люди продовжують грати і в даний час. Канула в Лету любо — таємнича гра, яка відома тільки завдяки поодиноким згадками у документах і окремих знахідок археологів. Любо була азартною грою з гадательными практиками, що робить її справді унікальною.
Набагато більш популярні го-мокуо і го, тибетське го. Це ігри на зразок шашок, але фішки не пересуваються по дошці, а просто виставляються або забираються з неї. Досі невідомо, чи є тибетське го попередником гри або її місцевим варіантом.
Близький Схід і Південна Азія
Історія настільних ігор тісно пов’язана з Індією та Близьким Сходом, адже саме там було створено величезну кількість розваг, які мають безліч аналогів і наслідувань у всьому світі. В Індії в кінці першого тисячоліття з’явилися кісточки доміно, а з менш відомих можна назвати чаупар — гру на кшталт шашок, в якій фішки пересувалися по дошці хрестоподібної форми. Варіант цієї гри, пачиси, і в даний час популярний в Іспанії, а в Росії вона була відома раніше під назвою «Не гнівайся, друже».
Найвідомішими для цього регіону є варіанти сучасних класичних шахів. Близько п’ятого століття в Індії з’явилася чатуранги — перша в історії гра шахового типу. Поширена теорія, що спочатку в шахи грали чотири гравця. Зараз це твердження до кінця не доведено, а питання про те, яка форма шахів з’явилася раніше за інших, залишається відкритим.
Південно-Східна Азія
Ігри цього регіону були запозичені з Індії. Так, у першому тисячолітті до нашої ери в Китай завезли доміно. На основі кісточок в Піднебесній було створено близько п’ятдесяти різних ігор, а сам набір кісточок був змінений і розширений. З’явилися і нові варіанти шахів, наприклад, японська гра сьоги, корейська чангі, тайландская макрук, китайська сянці і тому подібні. Класичні сьоги, в які грають і в сучасній Японії, вперше були зафіксовані в шостому столітті імператором Го-Nara.
Однією з найбільш відомих південно-східних азіатських ігор маджонг. Він з’явився приблизно в 1870 році в Китаї, але був поширений тільки в обмеженій частині країни. Потім популярність гри різко зросла. До 1920-го маджонг вважався національної грою в Китаї, був поширений також у Кореї, Японії та інших країнах регіону.
Європа і Америка
В Європі були поширені кістки і деякі варіанти шашок, про яких відомо небагато. Єдиною достовірно відомої європейської грою вважається скандинавський хнефатафл — шашки на картатому полі. Якщо точніше, то це був ряд схожих між собою ігор. У російських документах третього століття нашої ери згадується про «тавлеи богатирських» і «тавлеи німецьких» – це російські назви хнефтафла. Фішки для цієї гри при археологічних розкопках знаходили на території Київської Русі у Києві, Чернігові, Пскові та Новгороді.
В десятому столітті в Європу з Середньої Азії були завезені прообрази шахів, алькерк — гра типу шашок, вважається давнім варіантом сучасних шашок, карти і карткові ігри, нарди. До речі, багато правителі забороняли настільні ігри. Але ось шашки ніхто в Європі ніколи не забороняв.
Бум настільних ігор
Вже наприкінці двадцятого століття історія настільних ігор почала викликати інтерес у дослідників і населення. З’явилися нові версії та варіанти. Так, в 1974 році виникла перша комерційна рольова гра «Підземелля і дракони». А 1983 рік відзначився створенням настільної гри «Талісман» – однієї з перших в середовищі фентезі. «Колонізатори» Клауса Тойбера стали першими у серії численних ігор в німецькому стилі, а «Енергомережу» (Фрідман Фриз) поєднувала в собі гру на зайняття території та економічну стратегію.
В Росії
Історія настільних ігор в Росії почалася ще в часи Давньої Русі. Про давньому етапі збереглося мало відомостей, але от в Радянському Союзі люди масово грали в настільний хокей і футбол, гральні карти, доміно і лото, яке називають російською. Цікава теорія, але, насправді, лото створювалося в Італії. Зате знаменита «Мафія» була придумана в Москві в 1986 році, грали в неї переважно студенти.
Історія настільних ігор в даний час триває. Двадцять перше століття вже відзначилася новим витком інтересу до подібних розваг, так що ніхто не знає, що чекає цю індустрію через кілька років. Дуже багато залежить не тільки від творців ігор, але і всіх небайдужих до такого виду дозвілля. Так, якщо будуть зацікавлені (тобто попит), то будуть і творці захоплюючих настільних ігор.
