Хід бойових дій Третьої індо-пакистанської війни
На початку грудня 1971 року пакистанська авіація спробувала завдати масованого удару по індійським авіабазі і, знищивши більшу частину літаків, повторити успіх, досягнутий ізраїльтянами в ході Шестиденної війни 1967 року. Однак розпочата ними операція не увінчалася успіхом, і незабаром вже ВПС супротивника громили їх бойові позиції.
Особливо важко довелося пакистанським частинам, дислокованим у південній частині країни, охопленої всенародним повстанням. Їх положення незабаром виявилося настільки безнадійним, що командування трьох перебували там дивізій вважало за краще заявити про капітуляцію. Їх рішення було єдино вірним, оскільки дозволило уникнути безглуздого кровопролиття в обстановці, коли військовослужбовці масово залишали свої підрозділи і переходили на бік повстанців.
Характерно, що Третя індо-пакистанська війна, багато в чому предопределившая підсумки Кашмірського конфлікту, супроводжувалася активними бойовими діями не тільки на суші, але і на морі. Відзначається, що успіх у них незмінно супроводжував індійській стороні. Так, в результаті грамотних і рішучих дій ВМС у перші дні війни ними було затоплено пакистанська підводний човен «Газі», а через місяць – тральщик «Мухафиз» і есмінець «Хайбер». У відповідь на це противник зумів лише нанести незначні пошкодження індійському фрегату «Хугри».
До середини грудня 1971 року перевага сил на боці Індії був до того очевидний, що уряд Пакистану заявило про свою капітуляцію. Результатом їх поразки стало проголошення незалежної держави Бангладеш. До теперішнього часу щорічно 16 грудня його народом відзначається національне свято – День перемоги.
