Каргильская війна
І нарешті, остання і досить тривала спалах напруженості в цьому регіоні була відмічена навесні 1999 року, коли не менше тисячі озброєних бойовиків проникли на територію Індії. В даному випадку причиною Кашмірського конфлікту стало нагнітання екстремістських настроїв серед населення прикордонних районів Пакистану. Підігріті різного роду агітаторами, які пройшли підготовку в навчальних таборах Північного Афганістану, натовпу релігійних фанатиків зім’яли прикордонний індійський гарнізон і за підтримки регулярних армійських частин захопили ряд тактично важливих висот. Події цього періоду увійшли в історію як Каргильская війна, яка тривала аж до кінця 2001 року.
Її перший етап завершився швидкою перемогою індійців, зуміли своєчасно висунути проти пакистанських терористів значні військові сили. Вже через півтора місяці після початку зіткнень непрохані гості були витіснені за межі так званої лінії контролю – межі, встановленої рішенням ООН після подій 1971 року, про яких йшлося вище. Однак незабаром напруженість відновилася, причому на цей раз з вини Індії.
Роль іскри, що потрапила в бочку з порохом, зіграли дії двох екіпажів індійських ВПС, які без видимих причин вторглися в повітряний простір Пакистану і збили там патрульний літак, весь екіпаж якого складався з 18 чоловік, загинув. Цей інцидент поклав початок новим сутичкам як на лінії контролю, так і на суміжних з нею територіях.
У листопаді 2001 року Індія виступила з мирною ініціативою, оголосивши в однобічному порядку мораторій на ведення в Кашмірі бойових дій проти мусульман. У свою чергу і Пакистан заявив про припинення діяльності однієї з своїх найбільш активних терористичних організацій, іменованої «Хізб-уль-Муджахедин». Однак загальна радість виявилася передчасною. Дуже скоро конфронтація відновилася. З різним ступенем інтенсивності Кашмірський конфлікт триває до цього часу.
