Успіх радянської супутникової розвідки
Цей останній етап Кашмірського конфлікту відбувався в обстановці загострення Холодної війни і ескалації гонки озброєнь, в яку були втягнуті провідні світові держави. Знайшла вона своє відображення і в протистоянні між Радянським Союзом і США. Воно виражалося головним чином у тому, що, уникаючи безпосередньої участі в наземних операціях, обидві наддержави активізували діяльність своїх розвідок і з їх допомогою намагалися перешкодити один одному вплинути на результат Третьої індо-пакистанської війни.
Яскравим прикладом тому можуть слугувати події, що розгорнулися в останніх числах листопада 1971 року і пов’язані з черговою спробою захоплення Пакистаном Кашміру. Тоді кілька кораблів 7-го американського флоту наблизилися до берегів Індії з метою підтримки своїх пакистанських союзників вогнем артилерії, крилатими ракетами і діями палубної авіації.
Їх втручання могло б вплинути на загальний розклад сил, але воно було вчасно припинено завдяки діям радянської супутникової розвідки, вскрывшей задуми американського командування і предавшей їх всенародної розголосу. Спеціально для контролю за обстановкою в акваторії Індійського океану був виведений на орбіту супутник «Космос-463», обладнаний новітньою по тим часам системою стеження.
Передбачаючи негативну реакцію з боку світової громадськості, американське керівництво було змушене скасувати заплановану операцію і надалі утримуватися від прямого втручання в конфлікт між Індією і Пакистаном. Кашмір, намічений ними в якості однієї з основних цілей артилерійсько-ракетного удару, зумів відбити наступ пакистанської армії і в подальшому використовувався в якості плацдарму для проведення відповідних дій. Там же були створені і навчальні табори. Відомо, що і надалі радянське командування з допомогою засобів супутникового стеження неодноразово припиняла різні американські військові ініціативи, пов’язані з конфліктом у Кашмірі (Індія).
