Відновлення воєнних дій
При такому розкладі сил Кашмірський конфлікт набув свою наступну стадію, що отримала назву Другої індо-пакистанської війни. Вона також спричинило за собою численні жертви. На цьому черговому етапі збройного протистояння двох держав причиною Кашмірського конфлікту став прикордонний розбрат, що стався влітку 1965 року на території віддаленого і пустельного району, відомого як Великий Качский Ранн. Хто став ініціатором і що стало причиною зіткнення – досі не з’ясовано, але відомо, що в перші ж дні до вогнища напруги були стягнуті з обох сторін значні сили, і лише втручання британських дипломатів не дозволило конфлікту розгорітися на повну силу.
Тим не менш командування пакистанської армії не залишало плани захоплення всієї належала Індії території штату Джамму і Кашмір. З цією метою була розроблена секретна операція під кодовою назвою «Гібралтар». Вона включала в себе підготовку диверсійних груп і засилання їх в індійський Кашмір з метою організації там повстання і створення умов для ведення партизанської війни.
Однак, незважаючи на всі обережності, цей секретний план став відомий індійській владі. У кінці серпня 1965 року послані ними частини несподівано вдерлися на пакистанську територію і, знищивши кілька таборів, де навчалися майбутні диверсанти, підступили до її столиці – міста Музаффарабаду.
Їх противники також не залишилися в боргу і направили танкову колону в бік великого індійського міста – Армитсара. З цього моменту локальний прикордонний конфлікт переріс у повномасштабну війну, основна роль в якій була відведена військово-повітряним силам. Протягом всього наступного місяця авіація обох сторін завдавала потужні бомбові удари по позиціях супротивника.
