Підсумок Першої індо-пакистанської війни
Озираючись на події минулих років, історики відзначають вплив Холодної війни на конфлікт у Кашмірі. Воно було зумовлене тим, що основні учасники ідеологічного протистояння, що почалося в 1946 році – СРСР і США, – підтримували різні протиборчі сторони. Так, відомо, що Сталін неодноразово називав Азад Кашмір територією, незаконно відторгнути у Індії. Американці ж утримувалися від конкретних заяв, але на ділі підтримували Пакистан, потай надаючи йому військову і фінансову допомогу, що змушувало уряд Радянського Союзу до прийняття відповідних заходів.
На даному етапі протистояння гостроту конфлікту в Кашмірі вдалося погасити лише в 1956 році, після прийняття урядом Індії закону про новий адміністративно-територіальний поділ країни. Згідно з цим документом, що перебувала в її межах частину спірної території отримала статус штату Джамма і Кашмір з літньою столицею в місті Срінагаре і зимового – в Джамму.
Інші ж землі відійшли Пакистану, ставши одним із його адміністративних одиниць зі столицею в місті Гилгите. Вони контролювалися спеціально створеним Агентством північних територій. Раніше встановлена демаркаційна лінія з 1956 року фактично стала державним кордоном, що розділяє Індію і Пакистан. Що ж стосується Кашміру, що зіграв у свій час роль яблука розбрату між двома державами, то він не був скасований, а, згідно з підписаним договором, став державою, асоційованим з Пакистаном.
Такий вельми своєрідний статус передбачає конфедерацію (політичний, економічний і військовий союз) між двома нерівноправними державами, при якому основна частина владних повноважень делегується більшого з них (в даному випадку – Пакистану), тоді як за меншою зберігається формальний суверенітет і незалежність. Неважко здогадатися, що в результаті подібний статус перетворив Азад Кашмір в покірного слугу свого сильнішого суверена.
Для Пакистану володіння цим невеликим адміністративним утворенням, спонукав вельми невеликою територією, мало незаперечні вигоди, оскільки давало можливість закрити Індії прямий вихід до Афганістану і відрізати її від Центральноазіатського регіону. Крім того, Пакистан отримував спільний кордон зі своїм найближчим союзником тих років – Китаєм, що було для нього вкрай важливо.
