Асоціативно-рефлекторна теорія навчання
Відповідно до даної теорії були сформульовані дидактичні принципи, створено безліч методів навчання. Концептуальний підхід ґрунтується на умовно-рефлекторної діяльності людського мозку, виявленої В. П. Павловим і В. М. Сєченовим. За їх вченням, в процесі життєдіяльності людини в його мозку відбувається процес формування асоціацій умовно-рефлекторних зв’язків. Вони є досвідом, життєвим багажем людини. Від того, наскільки стійкими вони будуть, залежить індивідуальність окремої особистості.
На базі вчення про фізіології розумової діяльності відомими науковцями, психологами, педагогами А. А. Смирновим, С. Л. Рубінштейном, Ю. А. Самариным був розроблений асоціативно-рефлекторна концептуальний підхід до навчання та виховання. Короткий зміст даної теорії можна відобразити наступними положеннями:
- формування вмінь і навичок, засвоєння знань, розвиток особистісних якостей – це процес утворення в свідомості простих і складних асоціацій;
- він володіє певною логічною послідовністю.
Серед етапів, які характерні для даної концепції, виділяють:
- сприйняття матеріалу;
- осмислення інформації;
- збереження його в пам’яті;
- використання засвоєних знань у реальній практиці.
Цей концептуальний підхід виділяє в якості основного етапу процесу навчання активну розумову діяльність школяра за рішенням практичних і теоретичних навчальних завдань.
Максимальний результат у навчанні досягається в разі дотримання деяких умов:
- формування з боку школярів позитивного ставлення до навчання;
- надання матеріалу в чіткій послідовності;
- закріплення його за допомогою практичної та розумової діяльності;
- використання знань у службових та навчальних цілях.
