Одним з невід’ємних умов ефективної реалізації ФГОС є належне навчально-методичне та інформаційне забезпечення. Більш досвідчені викладачі, можливо, віддадуть перевагу не використовувати готові розробки, а будуть складати власні матеріали. Початківцям ж педагогам без напрацювань інших фахівців просто не обійтися. Що таке навчально-методичне забезпечення навчального процесу? Що в нього входить? Для чого воно потрібно? Відповіді на ці та інші запитання читайте у статті.
Визначення
Навчально-методичне забезпечення являє собою комплекс документів, що містять системне опис освітнього процесу, що підлягає реалізації на практиці. Воно виступає в якості дидактичного засобу управління підготовкою педагогів, інформаційної моделлю освітньої системи, визначає структуру та відображає елементи процесу.
Ключові ознаки
Навчально-методичне забезпечення дисципліни, спеціальності, предмета, розділу, модуля та ін. представлено у формі певного комплексу, який в тому чи іншому вигляді повинен:
- відображати суть підготовки, обґрунтування рівень освоєння матеріалу;
- включати в себе дидактичний матеріал, відповідний організаційною формою освітнього процесу, що дозволяє студенту досягти необхідного рівня засвоєння матеріалу;
- надавати учням можливість у будь-який час перевірити результати і ефективність своєї роботи, самостійно проконтролювати і скорегувати навчальну діяльність;
- включати об’єктивні методи оцінки якості освіти з боку педагогів та адміністрації навчального закладу.
Забезпечення дисципліни, модуля, спеціальності, предмета, теми і пр. має повністю охоплювати основний зміст навчального матеріалу. Комплексність виражена в тому, що вивчення кожного наступного вузлового питання щодо змісту навчання з кожного розділу (теми) програми забезпечується оптимальним мінімумом інструментів і засобів навчання, документацією, завдяки яким підвищується якість усього процесу в цілому.
Цілі і завдання
Для викладача навчально-методичне забезпечення навчального процесу необхідно для детального відображення наявності та стану засобів навчання, аналізу ступеня розкриття тієї чи іншої дисципліни в програмах різних спеціальностей і подальшого їх відомості в єдину логічну систему.
Навчається комплекс дидактичних матеріалів допомагає отримати знання щодо теоретичних і практичних основах досліджуваного предмета.
У процесі навчання реалізуються освітня, виховна і розвиваюча завдання. Використання інформаційно-методичного забезпечення навчального процесу дозволяє ефективно виконувати всі ці завдання в сукупності.
Засоби навчання
Їх поділяють на такі групи:
- Навчально-методична література. До неї відносять навчальні посібники, підручники, довідники, каталоги, конспекти лекцій, задачники, приватні методики, методичні вказівки, рекомендації, розробки, альбоми.
- Навчально-наочні посібники. У цю групу можна включити схеми, плакати, фотографії, малюнки, графіки, таблиці, креслення, діаграми.
- Натуральні засоби: механізми, прилади, інструменти, зразки, макети, моделі. До них, наприклад, можна віднести картки-завдання, дидактичні матеріали для самостійних, лабораторних, практичних робіт, курсових проектів та ін.
Навчально-методичне забезпечення дисципліни
Невід’ємними її елементами є:
- Нормативно-правова документація.
- Навчальна програма, план.
- Навчально-методичні документи.
- Програмне, матеріально-технічне, інформаційне забезпечення.
Нормативно-правові документи
В цьому розділі навчально-методичного забезпечення предмета повинні бути присутніми:
- Виписка з ФГОС із зазначенням вимог до навичок, знань, умінь та практичного досвіду з відповідної дисципліни.
- Відомчі стандарти, рекомендації щодо організації навчального процесу.
- Методичні вказівки, рекомендації з планування та організації навчання.
Навчально-програмні, плануючі документи
У цьому розділі повинні бути присутніми:
- календарно-тематичний план (КТП);
- індивідуальний план педагога;
- комплект планів усіх навчальних занять, технологічних, инструкционных карт;
- програма.
Навчально-методичне забезпечення формується з:
- конспектів лекцій;
- навчальної і додаткової літератури, в т. ч. в електронній формі;
- альбомів, каталогів, довідників;
- методичних рекомендацій з виконання лабораторних робіт, практичних завдань;
- вказівок щодо вивчення предмета, розділів, тем і окремих елементів;
- авторських розробок;
- методичних рекомендацій щодо організації позааудиторної роботи учнів;
- тим рефератів, курсових та інших дослідницьких робіт, рекомендацій по їх виконанню;
- тематичних розробок і рекомендацій по підготовці до семінарів, виконання проектних, творчих, дослідницьких робіт;
- тематичних “скарбничок” – комплектів технологічних задач і ситуацій;
- положень, методичних рекомендацій щодо проведення вікторин, конкурсів, олімпіад, рольових ігор;
- комплексу засобів для оцінки поточного, періодичного та підсумкового контролю якості знань;
- методичного комплекту “вхідного” контролю знань;
- системи контролю рівня знань з предмету;
- критерії оцінки навичок, умінь, знань, практичного досвіду за всіма формами контролю;
- документації щодо моніторингу якості засвоєння дисципліни з планом коригувальних заходів.
Програмне, інформаційне, матеріально-технічне забезпечення
У цьому розділі повинні бути переліки:
- обладнання, матеріалів, інструментарію, наявних в майстерні, лабораторії, кабінеті;
- основної та додаткової методичної та навчальної літератури з предмету;
- технічних засобів, використовуваних у навчанні;
- інформаційних і програмних ресурсів.
Крім того, даний блок навчально-методичного забезпечення робочої програми включає в себе:
- Мультимедійні презентації.
- Інтерактивні та відеоматеріали.
- Плакати, таблиці, схеми, муляжі, макети, креслення та інші наочні посібники.
Особливості розробки
При формуванні навчально-методичного забезпечення курсу (модуля, дисципліни) педагог керується планом предметної комісії та індивідуальним планом. Безпосередня розробка здійснюється викладачами, провідними відповідний курс, модуль, предмет.
Педагоги, що формують навчально-методичне забезпечення програми (навчального процесу), відповідають за його зміст. Матеріали, включені до його складу, підлягають обговоренню на засіданні предметної комісії. Контрольно-оцінні документи, робочі програми повинні бути затверджені заступником директора з навчальної роботи, а програми з проміжної атестації (у формі іспиту, в т. ч. комплексного), комплекти контрольно-оціночних інструментів і засобів затверджуються заступником директора з навчально-виробничої роботи. Робочі програми навчально-виробничої практики, комплекти оціночних коштів для кваліфікаційних іспитів за професійним модулів узгоджуються з представниками роботодавця.
Контроль якості елементів, включених до складу навчально-методичного забезпечення, здійснюється головою предметної комісії і методистом. Контрольний примірник зберігається в методичному кабінеті та бібліотеки в електронному та паперовому вигляді.
Супровід виробничої діяльності
Навчально-методичне забезпечення практики складається з документів, що регламентують час, призначений для закріплення та поглиблення які навчаються знань, отриманих в ході навчання, набуття навичок і умінь по тим чи іншим видам професійної діяльності. У нього входять:
- Програми виробничої, навчальної та переддипломної практики за професією (спеціальністю).
- Календарні плани.
- Критерії оцінок.
- Збірники завдань, рекомендації щодо їх виконання.
Розділ “Курсове проектування і курсові роботи”
Цей блок навчально-методичного забезпечення має переважно довідково-пошуковий характер. Частина документів необхідно включити до складу навчально-методичного комплексу дисципліни, якщо у плані передбачено час на курсове проектування. Якщо проект курсова чи є комплексною роботою, тобто об’єднує 2 і більше предметів, наявність цих матеріалів необов’язково.
Йдеться, зокрема, про:
- Тематики курсових проектів і робіт. Вона розробляється викладачами відповідних дисциплін і обговорюється на засіданнях предметної комісії.
- Методичні рекомендації з виконання, оформлення, захист.
- Критерії оцінки.
- Зразки оформлення курсових, рецензій на неї.
Збірник “Підсумкова атестація”
Частиною цього розділу навчально-методичного забезпечення є комплект “Дипломне проектування або дипломні роботи”. Він включає в себе:
- Програму підсумкової атестації.
- Критерії оцінки дипломного проекту та випускної роботи, їх захисту.
- Кваліфікаційні вимоги до випускників за фахом.
- Тематику робіт, методичні вказівки щодо їх виконання та оформлення.
Самостійна робота учнів
Вона являє собою частина освітнього процесу, реалізація якої забезпечує засвоєння, закріплення і вдосконалення знань, набуття навичок і умінь, що становлять суть підготовки фахівців.
Комплект “Самостійна робота учнів” – це збірник навчально-методичних матеріалів для організації процесу позааудиторного освоєння дисциплін, набуття професійного досвіду. У цьому зв’язку більша частина документації розробляється у складі навчально-методичного забезпечення повсякденно досліджуваних дисциплін. Окрім цього, в комплект входять метапредметные (міждисциплінарні) розробки, які сприяють розвитку творчого мислення учнів і їх самостійності. Це можуть бути, наприклад:
- Збірники тестів, завдань, вправ для самостійної роботи.
- Тематики рефератів, доповідей, творчих робіт, методичні вказівки щодо їх оформлення.
- Збірники завдань і тем для самостійного вивчення.
- Сценарії олімпіад, диспутів, конкурсів.
Навчальні матеріали
У цей комплект входять:
- Теоретичні матеріали.
- Завдання для проміжної оцінки і поточного контролю.
- Зразки відповідей до завдань.
- Посилання на джерела інформації.
- Переліки основних термінів.
В якості джерел для створення таких матеріалів цілком можна використовувати звичайні підручники, аудіо – та відеозаписи, журнали та ін Головне, щоб всі вони були доповнені необхідними рекомендаціями і поясненнями.
Додатково
Забезпечення ефективності навчання на основі будь-яких навчальних матеріалів досягається обов’язковим включенням до них:
- Цілей освітнього процесу. При роботі з матеріалами учень повинен чітко розуміти, що всі кроки, які він виконує при освоєнні теми або розділу, в комплексі приведуть до конкретного результату.
- Зворотного зв’язку. Мова йде про завдання, виконуючи які учень демонструє рівень освоєння навчального матеріалу.
Коли необхідні матеріали щодо самостійного навчання?
Розробку доцільно здійснювати для:
- Заповнення прогалин у навичках і знаннях.
- Розгляду матеріалу, є не обов’язковим, а, швидше, корисним. Мова про матеріалах, призначених для поглибленого вивчення якоїсь теми або дослідження складної проблеми. Їх можна видавати особам, що навчаються, не витрачаючи час безпосереднього спілкування.
- Отримання учнями індивідуального зворотного зв’язку про прогрес у вивченні теми. У матеріали для самостійного освоєння можна включити, наприклад, ключі до тестів, відповіді на завдання та ін
- Багаторазового перегляду матеріалу, який складно зрозуміти при першому ознайомленні. Учень отримує можливість вивчати тему стільки, скільки йому потрібно, виконувати завдання в зручному темпі.
Висновок
Детальний опис окремих елементів навчального процесу, дій учня, педагога та адміністрації навчального закладу, спрямованих на досягнення поставлених у програмі цілей, – це і є комплексне навчально-методичне забезпечення (КУМО). Це поняття можна розглядати в двох сенсах.
Забезпечення як процес являє собою планування, розробку і формування оптимальної системи засобів навчання та навчально-методичних матеріалів, необхідних для організації ефективного освіти в рамках навчальної програми. Якщо розглядати КУМО як результат, то воно являє собою сукупність усіх документів, проект опису педагогічного процесу, готового до реалізації.
Оцінку якості слід здійснювати у двох аспектах. По-перше, аналізується рівень відповідності відображення сфери професійної діяльності у навчально-методичному комплекті предмета. По-друге, оцінюється успішність реалізації завдань навчання.
Якість і ефективність КУМО визначається рядом факторів. Йдеться, зокрема, про:
- Компетентності педагогів і керівництва навчального закладу.
- Рівні научуваності та навченості студентів.
- Дидактичних, організаційно-педагогічних умов навчання.
Існує ряд формальних ознак, за якими можна визначити ефективність застосування навчально-методичних матеріалів, – це цілеспрямованість, науковість, комплексність, системність, варіативність, дієвість, практична спрямованість, диагностируемость та ін.
