Реординация
З реординацией все трохи складніше. Фактично, це та ж сама субординація, тільки з одним важливим відзнакою – підпорядкування йде “знизу вгору”. Але чому тоді просто не перевернути субординацію “догори ногами” і не вигадувати велосипед? Не все так просто. Таке підпорядкування не є спрямованим. Реординация не означає, що кожна нижча структура контролює вищестоящу. Не дарма така система називається “перепідпорядкуванням”. Підпорядкування ніби чергується.
Вся справа в тому, що якась ієрархія все одно присутній: хто вище, той і найголовніше, нам адже повернулася наша вертикальна пряма. Головна деталь – вплив кожної структури на іншу. У контексті реординації кожен вищестоящий орган залежить від нижчого. Ініціатива йде не зверху, “від начальства”, а знизу – від підлеглих”. Наприклад, висувається яку-небудь пропозицію, наказу на нього зверху не видавалося. Це пропозиція йде знизу вгору, проходячи стадії контролю на кожній точці. У підсумку переходить до начальства.
