Еволюція поглядів Тейлора
Від надходження на сталеливарний завод в якості простого робітника до публікації фундаментальної праці з теорії управління минуло тридцять з невеликим років. Зайве говорити, що за такий довгий термін погляди Тейлора змінювалися у зв’язку зі збільшенням обсягу знань і спостережень.
Спочатку Тейлор вважав, що для оптимізації виробництва необхідно введення принципу поштучної оплати. Суть його полягала в тому, що повинна оплачуватися безпосередньо ініціатива працівника, виміряти яку можна було в одиницях часу: скільки виробів людина справив, за стільки і повинен отримати грошей.
Незабаром Тейлор переглянув цей постулат. Експерименти, пов’язані з визначенням оптимального співвідношення вживаються зусиль і одержуваним результатом, дали змогу дослідникові заявити, що в процесі виробництва найбільше значення має контроль не за продуктивністю праці, а за застосовуваними при цьому методами. У зв’язку з цим він приймається за розробку практичних рекомендацій працівникам, а також встановлює нові межі заробітної плати: найбільша за важку працю і мінімальна за легкий.
На заключній фазі формулювання своєї теорії Тейлор впритул зайнявся науковим аналізом трудової діяльності. Причиною тому послужили роздуми про формування якогось органу, що відповідає за планування трудової діяльності на підприємстві. Сама ідея децентралізації управління за ознакою компетентності вимагала виявлення нових підстав для контролю. У їх число увійшли витрачається на працю час, визначення трудомісткості тієї чи іншої задачі, встановлення ознак якості.
