Система планування
Як видно з цих принципів, теорія менеджменту Тейлора базувалася на досить жорсткому керівництві діями працівника ззовні. Саме в цьому й полягала раціоналізаторська позиція автора теорії, яка згодом стала головним об’єктом критики з боку профспілок. Тейлор пропонував запровадити на підприємствах особливий департамент, відповідальний за нормування та оптимізацію виробництва.
Цей орган повинен був виконувати чотири головні функції. По-перше, це нагляд за порядком на виробництві та визначення пріоритетних напрямків роботи. По-друге, створення виробничих інструкцій, що відбивали методологічні принципи виконання поставлених завдань. По-третє, нормування тривалості виробничого циклу, а також вивчення його впливу на вартість сбываемой продукції. Четверта ж завдання планового департаменту полягала в контролі трудової дисципліни.
На низовому рівні ці постулати теорії організації Тейлора реалізовувалися реорганізацією управлінського штату. Для їх виконання, на думку автора, була потрібна наявність чотирьох службовців: бригадира, інспектора-приймальника, майстра з ремонту, а також обліковця, що визначає темп роботи.
