Російсько-турецька війна
Першим військовим конфліктом, в якому бере участь Олексій Олександрович, стає російсько-турецька війна 1877-1878 років. В ході бойових дій його призначають керівником морських команд на Дунаї.
Він сам бере безпосередню участь у боях, здійснює успішну операцію по організації переправи через Дунай. За успіхи, проявлені на службі, нагороджений орденом Святого Георгія четвертого ступеня. Великий князь Микола Миколайович-старший, який в той час є головнокомандуючим армією, зазначає успішну розпорядливість і невтомність молодого офіцера. Підкреслює успішне прийняття всіх необхідних заходів для недопущення нанесення шкоди ворогом нашим переправами. Це дозволило основним силам спокійно і безупинно вести військові дії.
У 1877 році Олексія Олександровича виробляють в контр-адмірали, ще через п’ять років він стає віце-адміралом. Незадовго до цього входить до складу Державної ради, стає керівником Морського відомства і флоту, змінивши на цих постах свого дядька Костянтина Миколайовича.
У 1883 році отримує звання генерал-адмірала. У той час Олексій Олександрович, звичайно, навіть не міг підозрювати, що виявиться останнім генерал-адміралом в історії вітчизняного флоту, незабаром цю посаду скасують, змінивши саму армію, та й усю країну.
1 січня 1888 року отримує звання адмірала.
