Образи і досвід
В роботах Виготського, присвячених зв’язку мови і мислення, можна знайти порівняння процесу створення нового висловлювання з хмарою, з якого рано чи пізно починається словесний дощ. Водночас вчений звертав увагу на вчинення думки, а не її втілення в словесній формі. Рубінштейн, ще один відомий фахівець у сфері психології, пропонував оцінювати мова як варіант формулювання думки, причому процес супроводжується формуванням. Подібні вислови можна бачити у класиків марксизму, пропонували розглядати мову як матерію, отягощающую людини. Енгельс порівнював її з прокляттям людства. Втім, з досвіду повсякденності людина може укласти: часто усвідомлені дії не вимагають оформлення в слова. Здійснюючи найпростіші маніпуляції, людина не вимовляє їх вголос. Далеко не завжди вдається відчути внутрішню мова.
Вивчаючи мову, функції мови і мислення, вчені прийшли до висновку, що словесна – це не єдина доступна людині форма розумового процесу. Вона відноситься до одного з ключових типів, але нарівні з нею є і практичне дієве, а також наочне образне, технічне. Практичне дієве вважається первинним варіантом, оскільки саме так людина вперше зміг успішно вийти на полювання. Лише потім з’явилося образне, наочне мислення. У прикладах це можна описати спогадом про успішної полюванні з застосуванням способу в майбутньому для оцінки можливих вигід від повторення набору дій. Лише на базі цих двох типів сформувалося логічне словесне мислення. Якщо проводити паралель прикладів, то його можна ілюструвати як передачу відомостей про успішної полюванні і одержуваних через неї вигоди новому поколінню.
