Не обійтися без різниці
Вчені, які займаються проблемами зв’язку мови і мислення, звертають увагу на структурні відмінності цих двох явищ. Мислення формується висновками. В його структурі є поняття, судження. Одиниці, складові мова людини – це слова і фонеми, а також інші синтаксичні об’єкти.
Як вважають філософи, мислення являє собою відображення того, що відбувається навколо персони. Воно дозволяє обробити образи, вже існуючі у світі. Рівень деталізації від випадку до випадку різниться. Людина за замовчуванням прагне як можна детальніше і коректніше пізнати сутність певного явища, об’єкта, про який мислить. Мова, в свою чергу, перетворює отримані відомості в знання, застосовуючи для цього закладені в його структурі кошти. Завдання мови – максимально бездоганно відобразити зміст того світу, в якому живе особа.
Мова – явище, що активно розвивається. Вона являє собою елемент людської культури. У чому мова розвивається за рахунок законів, норм, притаманних конкретному суспільству. Мислення прогресує за рахунок здібностей особистості пізнавати. Такі притаманні конкретному суб’єкту, а не спільноти.
