Роботи та їх зміст: цікаві аспекти
Розглядаючи в якості засобу мислення мову, Виготський витратив чимало часу, спостерігаючи за мавпами. У рамках експериментів вдалося виявити той факт, що генетичний рівень походження розглянутих явищ відрізняється, і процеси розвитку протікали незалежно один від іншого. Виготський встановив, що в періоди розвитку історії співвідношення розумового процесу і мови змінювалося, деякого постійного, стабільного значення не існує. Також він зауважив, що мавпи, схожі з людиною, виявляють інтелектуальні реакції лише стосовно до знарядь, але не показують зв’язок між спілкуванням і роздумами. Вдалося виявити фази, що передують формуванню інтелекту у тварин і здатності спілкуватися вголос.
На підставі спостережень були сформульовані висновки, присвячені двом варіантам прояву мови в людському соціумі. Перший, визначений Виготським, – спілкування. Спосіб передбачає озвучування того, що людина думає, з участю у взаємодії кількох персон, передають один одному деякі відомості. Другий тип мовленнєвого прояви – це об’єднання того, хто слухає, з тим, хто вимовляє. При цьому словесна мислеформа перетворюється в засіб мислення. Такий поділ дозволяє виділити зовнішній, внутрішній мовні формати. У першому випадку думка відбивається лексичними зворотами і підпорядковується структурам мови, у другому випадку мова йде про надання якогось сенсу конкретної думки. Виготський, формулюючи такі висновки, вважає зовнішній мовний формат починаються від використання слова з поступовим застосуванням все більш розгорнутих і складних структур. Внутрішній прогресує від цілого до деякого аспекту, від думки – до конкретного слова.
