Чехов Пропозицію читати текст

VII

Ті ж і Чубуків.

Чубуков (входить). Що ще?

Наталія Степанівна. Тато, скажи щиро, по чистій совісті: яка собака краще — наш Відкатавши або його Вгадай?

Ломов. Степан Степанович, благаю вас, скажіть ви тільки одне: подуздоват ваш Відкатавши чи ні? Так чи ні?

Чубуков. А хоч би й так? Велика важливість! Та зате у всьому повіті краще собаки немає і інше.

Ломов. Але ж мій Вгадай краще? По совісті!

Чубуков. Ви не хвилюйтеся, дорогоцінний… Дозвольте… Ваш Вгадай, от саме, має свої хороші якості… Він чистопсовый, на твердих ногах, крутобедрый тощо. Але у цієї собаки, якщо хочете знати, красень мій, два суттєвих недоліки: стара і з коротким щипцом.

Ломов. Вибачте, у мене серцебиття… Візьмемо факти… Прошу пригадати, в Маруськиных зеленях мій Вгадай йшов з графським Размахаем вухо у вухо, а ваш Відкатавши відстав на цілу версту.

Чубуков. Відстав, бо графський доезжачий вдарив його арапником.

Ломов. За справу. Всі собаки за лисицею біжать, а Відкатавши барана тріпати став!

Чубуков. Неправда-с!.. Голубонько, я запальний і, от саме, прошу вас, припинимо цей спір. Вдарив тому, що всім завидно на чужу собаку дивитися… Так-с! Ненависники все! І ви, пане, не без гріха! Трохи, ось саме, помітите, що чия собака краще вашого Угадая, зараз же починаєте того, цього… самого… і тому подібне… Адже я все пам’ятаю!

Ломов. І я пам’ятаю!

Чубуков (дражнить). І я пам’ятаю… А що ви пам’ятаєте?

Ломов. Серцебиття… Нога оніміла… Не можу.

Наталія Степанівна (дражнить). Серцебиття… Який ви мисливець? Вам в кухні на печі лежати та тарганів тиснути, а не лисиць труїти! Серцебиття…

Дивіться також:  Короткий зміст повісті Чехова Дуель

Чубуков. Справді, який ви мисливець? З вашими, от саме, серцебиття сидіти вдома, а не на сідлі бовтатися. Ласкаво б полювали, а то ж їздите тільки за тим, щоб сперечатися та інших собак заважати та інше. Я запальний, залишимо цю розмову. Ви зовсім, от саме, не мисливець!

Ломов. А ви хіба мисливець? Ви їздите тільки за тим, щоб до графу подмазываться та інтригувати… Серце!.. Ви інтриган!

Чубуков. Що? Я інтриган? (Кричить.) Замовкнути!

Ломов. Інтриган!

Чубуков. Хлопчисько! Щеня!

Ломов. Стара щур! Єзуїт!

Чубуков. Замовкни, а то я підстрелю тебе з поганого рушниці, як куріпку! Свистун!

Ломов. Всім відомо, що — ох, серце! — ваша покійна дружина вас била… Нога… віскі… іскри… Падаю, падаю!..

Чубуков. А ти у своїй ключниці під черевиком!

Ломов. Ось, ось, ось… луснуло серце! Плече відірвалося… Де моє плече?.. Вмираю! (Падає в крісло.) Доктора! (Непритомність.)

Чубуков. Хлопчисько! Молокосос! Свистун! Мені погано! (П’є воду.) Погано!

Наталія Степанівна. Якою ви мисливець? Ви і на коні сидіти не вмієте! (Батьку.) Тато! Що з ним? Тато! Погляньте, тато! (Вищить.) Іван Васильович! Він помер!

Чубуков. Мені погано!.. Подих перехопило!.. Повітрю!

Наталія Степанівна. Він помер! (Тріпає Ломова за рукав.) Іван Васильович! Іван Васильович! Що ми наробили? Він помер! (Падає в крісло.) Лікаря, Лікаря! (Істерика.)

Чубуков. Ох!.. Що таке? Що тобі?

Наталія Степанівна (стогне). Він помер!.. помер!

Чубуков. Хто помер? (Подивившись на Ломова.) Справді помер! Батюшки! Води! Доктора! (Підносить до рота Ломова склянку.) Випийте!.. Ні, не п’є… Значить, помер і тому подібне… Нещасний я чоловік! Чому я не пускаю собі кулю в лоб? Чому я ще досі не зарезался? Чого я чекаю? Дайте мені ніж! Дайте мені пістолет!

Дивіться також:  Короткий зміст розповіді Драма на полюванні Чехова

Ломов ворушиться.

Оживає, здається… Випийте води!.. Ось так…

Ломов. Іскри… туман… Де я?

Чубуков. Одружуєтеся ви мерщій і ну вас до дідька! Вона згодна! (З’єднує руки Ломова і дочки.) Вона згодна тощо. Благословляю вас і інше. Тільки залиште ви мене в спокої!

Ломов. А? Що? (Підводячись.) Кого?

Чубуков. Вона згодна! Ну? Поцелуйтесь і… і чорт з вами!

Наталія Степанівна (стогне). Він живий… так, Так, я згодна…

Чубуков. Цілуйтеся!

Ломов. А? кого? (Цілується з Наталією Степанівною.) Дуже приємно… Дозвольте, в чому справа? Ах, так, розумію… Серце… іскри… Я щасливий, Наталія Степанівна. (Цілує руку.) Нога оніміла…

Наталія Степанівна. Я… я теж щаслива…

Чубуков. Точно гора з плечей… Уф!

Наталія Степанівна. Але… все-таки, погодьтеся хоч тепер: Вгадай гірше Откатая.

Ломов. Краще!

Наталія Степанівна. Гірше!

Чубуков. Ну, починається сімейне щастя! Шампанського!

Ломов. Краще!

Наталія Степанівна. Гірше! Гірше! Гірше!

Чубуков (намагаючись перекричати). Шампанського! Шампанського!

Завіса