Якщо раніше вміння читати, яким навчали в початковій школі, вважалося достатнім для отримання інформації з тексту, то сучасні уявлення про процес читання включають сукупність навичок, удосконалюються упродовж усього життя. Читацька грамотність допомагає людині критично ставитися до отриманих знань, легше орієнтуватися у політичних і фінансових інститутах, збагачувати особисте життя і ефективно займатися самоосвітою.
Поняття
Традиційно під грамотністю розуміють ступінь оволодіння навичками читання і письма. Термін «читацька грамотність» з’явився в російській педагогіці на початку 2000 рр. Тоді вітчизняні освітні установи вперше взяли участь в міжнародних програмах по оцінці досягнень учнів PISA (Programme for International Student Assessment) та PIRLS (Progress in International Reading Literacy Study).
В даний час під цим поняттям мається на увазі більш прикладне вміння оперувати з текстами. Читацька грамотність – це не синонім начитаності або хорошої техніки читання, а здатність розуміти, використовувати й аналізувати прочитане. Ті відомості, які людина отримує з тексту, повинні розширювати його знання і можливості.
У розвиненого читача сформовані 2 великі групи навичок:
- здатність отримувати з тексту інформацію і будувати на її основі судження;
- вміння побудови логічних висновків та оцінки на основі особистих знань.
Останній навичка передбачає велику самостійність мислення та уяви.
Складові елементи
Читацька грамотність складається з системи наступних аспектів:
- швидке читання;
- тлумачення тексту в буквальному сенсі;
- оцінка мови та форми повідомлення;
- пошук інформації і її отримання;
- перетворення даних від приватних явищ до узагальнень;
- формулювання основних ідей і висновків;
- загальне розуміння тексту;
- роздуми про зміст і оцінка, співвіднесення з внетекстовой інформацією.
Всі ці навички взаємопов’язані між собою. Робота по читацької грамотності спирається не тільки на сам текст. Під нею розуміють уміння отримувати додаткову інформацію, робити висновки, бачити «зазори» між авторським викладом думок.
Типи текстів
Текст для перевірки читацької грамотності може бути 2 типів: суцільний (опис, розповідь, пояснення, аргументація, інструкція) і не суцільний. В останньому випадку включаються різні види зображень (ілюстрації, таблиці, графіки, карти, заповнені форми). Візуальні матеріали можуть бути запропоновані і окремо.
За стилем застосовують тексти наступних видів:
- наукові;
- ділові;
- художні;
- технічні;
- публіцистичні та інші.
Найчастіше для діагностики читацької грамотності використовуються розповіді, пояснення і опису. Найбільш важливими якісними параметрами текстів є їхня послідовність і зв’язність.
Складність тексту і питань вибирається в залежності від вікової категорії. Завданням для другокласників може бути коротка розповідь про лісового тварину, в якому потрібно:
- визначити, про кого йде мова;
- знайти причину якого-небудь явища і підкреслити її в тексті;
- зазначити, в якому типі джерел можна знайти подібного роду текст (збірник казок, книга оповідань про тварин, енциклопедія).
Для учнів четвертих класів надається інформаційне опис з області природничих наук. Частина знань з такого тексту вже відома дітям з шкільної програми. Учневі для розв’язання поставленої задачі може знадобитися з’єднати раніше отримані знання з новими, які неявним чином викладені в оповіданні.
Цілі читання
При проведенні дослідження у завданнях також враховується мета читання. Відповідно до неї підбирається певний вид тексту. Таких цілей налічують кілька:
- особисті (листи, твори художньої літератури, життєпису);
- громадські (офіційні документи, новини);
- робочі (інструкції, правила);
- освітні (науково-популярні тексти, навчальна література).
Способи оцінки
Завдання для діагностики читацької грамотності пропонуються в 2 основних форматах – у вигляді тестів з готовими відповідями на вибір і вільно конструируемые, в яких немає обмежень за формою і змістом відповідей. Останні допомагають краще оцінити когнітивну діяльність учнів.
Завдання з вільним викладом оцінюються за политомической системі. Підсумковий бал залежить від того, наскільки повно дана відповідь. Читацька грамотність оцінюється диференційовано для вірного, частково правильного і неправильного рішення.
Витяг інформації
Щоб отримати певну інформацію з тексту, необхідну для вирішення завдання, необхідна вироблення таких навичок:
- швидке читання;
- виділення тій частині тексту, де міститься відповідь;
- встановлення взаємозв’язку між деталями питання і тексту.
Взаємозв’язок між завданням і відповіддю може бути буквальне (дослівне) і непряма (синонимическая). Прикладом першого типу служить знаходження часу або місця дії в тексті.
Пошук в синонимическом вигляді є більш складним, і такі завдання пропонують учням в більш старшому віці. Щоб вирішити дану задачу, читач повинен уміти відносити схожі явища до однієї категорії або, навпаки, виявляти відмінності між аналогічними поняттями. Складність завдань визначається також обсягом тексту (кількістю сторінок) і розміром повідомлення, яке потрібно знайти.
Інтегрування та інтерпретація
Однією з складових діагностичної роботи по читацької грамотності є оцінка здатності учня тлумачити прочитане. Найпростішим завданням даного типу служить виявлення головної теми. Така діяльність вимагає від читача визначення ієрархії викладених автором думок, відділення головного від другорядного.
Для розуміння загального змісту тексту учень повинен також вміти пов’язувати окрему інформацію (інтегрувати її) і розуміти її внутрішній зміст, який не повідомляється.
Інтерпретація полягає у здатності виконання наступних розумових дій:
- складання висновків;
- коротке формулювання головних думок автора;
- складання висновку про яких-небудь події;
- визначення причинно-наслідкових зв’язків.
Всі ці вміння допомагають виробити цілісне розуміння інформації, що полягає в тексті.
У практичному плані це може виражатися в наступних завданнях:
- написати вступ до тексту;
- придумати назву;
- пояснити, для чого програми малюнок, значення одного з епізодів;
- відновити дані в таблиці за інформацією з тексту;
- скласти характеристику головному героєві оповідання й інші завдання.
Осмислення і оцінка
Оцінка тексту пов’язана зі знаннями та досвідом, які в учня були до його прочитання. Така діяльність припускає порівняння, протиставлення або складання припущень. У більшості випадків відповіді повинні бути в довільній формі, а завдання полягають у наступному:
- висловити свою точку зору з якого-небудь питання;
- погодитися або не погодитися з запропонованим твердженням;
- визначити завдання автора в тексті або його ставлення до головного героя;
- оцінити, чи досягнута автором мета при використанні даного типу побудови оповідання.
Вироблення цих навичок сприяє тому, що в учня виробляється критичний аналіз отриманої інформації і виявлення упереджене судження автора тексту.
Формування читацької грамотності
Її, як і інші вміння, можна розвивати. Так як частина питань передбачає логічні умовиводи, то поліпшення логічного мислення і його швидкості також сприяє цьому процесу. На основі міжнародних тестів розроблені методичні посібники, складені для учнів різного віку з вітчизняної художньої та природничо-науковій літературі.
В якості самостійних розвиваючих прийомів щодо будь-якого тексту, що відповідає віковій групі, можна використовувати наступні:
- визначити, в якому місці підручника (або іншої книги) словесно описує об’єкт, зображений на рисунку;
- скласти запитання до розповіді;
- написати своє судження щодо основної думки автора тексту;
- виділити ключові фрази, розташувати їх в логічній послідовності, зробити по них розповідь;
- розробити план тексту;
- зробити таблицю або схему з вивченої інформації;
- знайти логічну помилку в оповіданні;
- спростити текст, зробити його коротше без втрати основного змісту;
- скласти кросворд з прочитаного.
Рівні
При діагностиці умінь виділяють 3 рівня читацької грамотності:
- Низький. Учень не сприймає почуття автора, викладені письмово, думки і знання. Відсутня здатність до самоосвіти.
- Середній. Для отримання повідомлень з тексту та побудови власних суджень учню потрібна певна допомога педагога. Особливо це стосується тієї інформації, яка суперечить попередньому життєвому досвіду. Цей рівень характерний для читачів, не до кінця освоїли основи навичок читання.
- Високий. Учень може продовжити навчання на наступному освітньої щаблі. Він може оцінювати текст самостійно, без допомоги з боку.
Вікові норми
Необхідні навички читацької грамотності у відповідності з віком учня розподіляються наступним чином:
- 1-6 класи – виділення головної думки в тексті, здатність знайти в ньому відповідь на запитання, переказ прочитаного;
- 7-8 класи – розробка плану і відтворення за нього прочитаного тексту, рішення задач за запропонованим зразком, здатність запам’ятовувати формули та терміни;
- 9-11 класи – конспектування і тезисний виклад вивченого матеріалу, застосування нової теоретичної інформації в інших навчальних ситуаціях, підтвердження наукових фактів.
Починаючи з п’ятого класу необхідно поступово ускладнювати навики самостійного читання і розуміння тексту за допомогою прийомів, описаних вище. Чим раніше буде сформована читацька грамотність, тим легше вона отримає свій розвиток у старшому віці.
