Взаємозв’язок педагогіки та соціальної роботи
До кінця минулого століття в нашій країні були сформовані офіційні інститути соціальної роботи, педагогіки та виховання. Аналогічно досвіду іноземних держав, в Росії були створені всі умови для того, щоб між ними склалася тісний взаємозв’язок. Педагогічний аспект в соціальній діяльності обґрунтований впливом наступних факторів:
- професіоналізм навченого співробітника при роботі у зв’язці «людина – людина»: вибудовування взаємин з клієнтом, підопічною групою, прагнення працювати в команді;
- необхідність перекваліфікації клієнта як об’єкта соцработы у суб’єкта, який здатний надати сприяння у вирішенні поставлених завдань;
- застосування соціально-педагогічних методик і технік у процесі здійснення професійної діяльності.
Виходячи з практичних результатів взаємодії соцпрацівника і педагога у сфері соцзахисту захисту населення не випадково виникла відома в професійних колах мудрість: соціальному педагогу зовсім не обов’язково бути соціальним працівником, однак останній неминуче повинен мати навички соціального педагога. Аргументувати цей парадокс можна, звернувшись до деяких цікавих аргументів.
У першу чергу варто відзначити, що соцпедагогика не є самостійним інститутом в країнах Північної Америки і Європи. Там цю дисципліну розглядають як складовий елемент соціальної роботи. З іншого боку, величезний вплив на розвиток цього наукового напрямку надає Міжнародна федерація соціальних педагогів, створена в 1928 році в Копенгагені (Данія). Відповідно до статуту асоціації соціальна педагогіка сприймається як система теоретичних і практичних процесів роботи з людьми в умовах соціуму (нарко – та алкозалежними, особами без певного місця проживання, асоціальними особистостями тощо). У нашій країні теорія соцработы проходить усі етапи становлення і вдосконалення, грунтуючись на власному досвіді, переробках та результати адаптації в умовах застосування зарубіжного досвіду.
Крім того, інститути соціальної роботи і соціальної педагогіки в Росії створювалися паралельно, практично в один і той же період. На перших порах окремі дослідники-теоретики висловлювали свою думку з приводу розбіжностей між вітчизняною та західною системами. Зокрема, Бочарова В. Р. робила акцент на тому, що вирішити свої соціальні проблеми і труднощі кожна людина здатна самостійно, принаймні, від нього багато що залежить в цьому питанні.
Не дивно, що ставлення до соціальної педагогіці як підрозділ соціальної роботи підтримується зарубіжними фахівцями. Такий підхід близький західному, однак він передбачає змішання сутності цих двох напрямків, які мають різні предмети, об’єкти і призначення.
