Методики витривалості
- Інтервальний метод
Тут інтервали між роботою і відпочинком чергуються. Відпочинок по часу строго регламентований. Відмінний приклад використання методу в фітнесі – інтервальна кардіологічна тренування, яка рекомендується лише атлетам з хорошою фізичною підготовкою. Тривалість відпочинку може бути визначена в межах від кількох секунд до трьох хвилин, все зав’язано на тривалості головної частини вправи – інтенсивного навантаження.
У великому спорті надзвичайно популярні серії для розвитку спеціальної витривалості: для бігунів 400 м х 10 або для веслярів 1000 м х 10.
Для спринтерів застосовуються свої схеми: 60 м х 3 пробегаются з максимальною швидкістю з наступним відпочинком протягом п’яти хвилин; 30 м з максимальною швидкістю, потім 200 м повільного бігу.
Прогресуючий варіант – поступове збільшення навантаження або обсягу рухів. Наприклад, біг по відрізкам зростаючої довжини, або біг по однаковим відрізкам, але з зростаючою швидкістю.
Низхідний варіант включає в себе зменшується навантаження, її дуже люблять застосовувати плавці. В даному разі зменшується довжина відрізків з одночасним збільшенням швидкості плавання.
- Повторний метод
Улюблений спосіб бодібілдерів, при якому після заданого числі повторень йде відпочинок до повного відновлення енергетичних ресурсів. У великому спорті такий метод використовується для підготовки спортсмена до змагань – це хороша модель змагальних навантажень.
- Метод кругового тренування
Відмінний спосіб розвинути витривалість за допомогою безперервних вправ. Все робиться разом і без перерв з кількома повтореннями комплексу по колу. Перевага методу є його головною особливістю: відбувається поступове збільшення навантаження з одночасним підвищенням потужності робочих рухів.
У бодібілдингу кругову тренування включають в програму на етапі «сушки» для підвищення витрати калорій.
