Казка Ворон-челобитчик читати сюжет
Турбується ворон за свій рід: люди вбивають, їжі все менше та більш дорослі птахи життя не дають. Може скоро, і ворони зникнуть.
Радив ворон юним птахам не красти, але ті його не чули. Адже були не в змозі прожити без крадіжки, а платою за ці вчинки їх була смерть, яку їм інші птахи або люди приводили у виконання.
А потім прийшла людина, ліс став зменшуватися, болота і річки почали сохнути, а інші птахи подати збільшили. І за порадою ворон полетів до таких дорослим птахам як: яструб, кречет, шуліка.
Перший порадив виживати, як може, адже правда все одно відома багатьом.
Друга птиця і зовсім не стала слухати ворона, лише сказала, що, істина воронов насправді не така вже й істинна, адже інші б її вже взяли.
Тоді ворон полетів до коршуну, дуже мудрою птиці. Ворон почав жалібно розповідати про своє життя, на що коршун відповів, що Правди він сам боїться, адже той, хто правду всю зрозумів, відразу її виконати, і зобов’язаний, тому люди і не звертають на неї увагу, сподіваються, що вона сама пройде і не помітить їх.
Адже у кожного, незалежно від того, птиці ти чи людина своя правда, але настануть часи, коли зникнуть всі різні правди, і з’явиться одна справжня, яка об’єднає людей, і тоді заживуть вони в щасті і радості.
