Соціальна мотивація працівника освіти
Особливу увагу слід приділити мотивів соціально-педагогічної діяльності.
Викладач не має права обійти увагою наявність ознак несприятливої соціальної ситуації у свого підопічного (сліди побоїв, зовнішні ознаки вживання наркотичних засобів або алкоголю, різке зниження успішності, відсутність відвідуваності без вагомих причин тощо). Особлива відповідальність покладається на соціальних педагогів, класних керівників (в школі), кураторів, завідувачів кафедр і відділень (у закладах середньої спеціальної та вищої освіти).
Класифікація викладачів по структурі мотиваційних факторів
Задоволеність педагогічною діяльністю безпосередньо залежить від системи її мотивів. Переважання внутрішніх і зовнішніх позитивних і відсутність зовнішніх негативних стимулів – їх оптимальне співвідношення.
Американським психологом Л. Фестингером засноване розподіл викладачів за принципом оцінювання ними результату учня.
До першої категорії відносяться вчителі, які роблять висновок на підставі попередніх його успіхів. Другу категорію складають ті, хто дає оцінку в порівнянні з іншим учнем. Умовно першу групу він визначив як «націлену на розвиток», а другу – на «результативність».
Як російські, так і зарубіжні дослідники в галузі педагогіки і психології переконані в різниці методик, підходів і кінцевих підсумків діяльності викладачів, спрямованих на розвиток і результативність.
Перші підходять до навчання індивідуально, стурбовані насамперед освоєнням предмета і здатні відстежити рівень кожного підопічного. Другим важливий показник загального рівня групи, його значення вище середнього, при цьому не має значення ступінь засвоєння програми кожним окремим учнем.
Таким чином, представники категорії, спрямовані на розвиток, практикують персональний підхід, підлаштовуючи не учня під програму, а програму під учня, що, відповідно, дає більш високі результати в кінцевому підсумку навчання. В протилежність їм, другий тип чітко слід методичного матеріалу, пред’являє однакові вимоги до всієї групи учнів, спрямований строго на результат загальної маси, домагаючись рівня його значення вище середнього. Основним мотиваційним чинником є визнання керівництва і отримання винагороди.
Але в цілому потрібно відзначити, що, враховуючи безліч мотивів професійної педагогічної діяльності, як зовнішніх, так і внутрішніх, не можна заперечувати, що викладач одночасно може бути спричинене як захопленістю своєю справою, так і стурбованістю підвищенням одержуваного заробітку.
