Гомогенні та гетерогенні системи
Зрозуміло, що названі дві складові дисперсної системи будуть відрізнятися за своїм фізичним властивостям. Наприклад, якщо кинути у воду пісок і розмішати його, то зрозуміло, що існуючі у воді піщинки, хімічна формула яких SiO2, нічим не будуть відрізнятися від того стану, коли вони не перебували у воді. У таких випадках говорять про гетерогенності. Іншими словами, гетерогенна система являє собою суміш з декількох (двох і більше) фаз. Під останньою розуміють деякий кінцевий об’єм системи, який характеризується певними властивостями. У наведеному вище прикладі маємо дві фази: пісок і вода.
Проте розміри частинок дисперсної фази при їх розчиненні в будь-якому середовищі можуть стати настільки маленькими, що вони перестануть проявляти свої індивідуальні властивості. У цьому випадку говорять про гомогенних або однорідних субстанціях. У них хоча і знаходиться кілька компонентів, але всі вони утворюють одну фазу по всьому об’єму системи. Прикладом гомогенної системи є розчин NaCl у воді. При його розчиненні з-за взаємодії з полярними молекулами H2O кристал NaCl розпадається на окремі катіони (Na+) і аніони (Cl-). Вони однорідно змішуються з водою, і вже неможливо в такій системі знайти кордон розділу між розчинною речовиною і розчинником.
