Чи потрібно нам це?
Як вище було зазначено, інклюзивна освіта за кордоном почало активно розвиватися ще в минулому столітті, і в наші дні його історія – близько півстоліття. У Росії вперше необхідність спеціального підходу для включення інвалідів у суспільну та освітню життя була озвучена ще в початку минулого століття, але реальні успіхи у спільному навчанні так і не були досягнуті, та й самі ідеї визнання і поширення не отримали. В наші дні викладки тієї епохи стали фундаментом для експериментальної роботи, але ті висновки були сформульовані в зовсім іншому середовищі, тому потребують перегляду і доопрацювання.
В наші дні інклюзивна освіта за кордоном розвивається досить активно, а от в межах Росії проблем для інвалідів все ще вкрай багато. Деякі вважають, що без радикальних заходів не обійтися і необхідно повністю змінювати соціальну систему, підхід до освітнього процесу. Ймовірно, успіх буде досягнутий, якщо змінити суспільне сприйняття осіб з обмеженими можливостями, але перетворення інвалідів в учасників соціуму відбувається вкрай повільно – дуже сильні стереотипи. Багатьом здається, що саме наявність особливостей розвитку, порушень – основна ознака для розподілу людей на групи, обмеження їх у можливостях отримання знань і навичок. Спеціальне освіту, якщо слідувати стереотипам, має ізолюватися від загального, й такі думки досі домінують в головах багатьох, від простих батьків до відповідальних осіб, керівників освітньої системою державного рівня. Інклюзія – це гуманістичний підхід з величезним потенціалом, він спрямований на зміну суспільного погляду і формування нового соціуму, де кожен буде мати своє місце, кожен виявиться корисним.
