Величезне значення у розвитку вітчизняних педагогічних наук набула книга автора Мардахаева «Соціальна педагогіка». Історія даного напрямку бере свій початок в позаминулому столітті.
Підходи, які використовував автор
Вивчення і систематизація теоретичних знань, матеріалів, одержаних у результаті практичних досліджень, дозволяє розкрити витоки соціальної педагогіки. Мардахаев Лев Володимирович – доктор педагогічних наук, професор, автор понад сотні робіт в даній області. Йому вдалося виділити і розкрити суть основних підходів і принципів навчання.
У підручнику Мардахаева з соціальної педагогіки пропонуються різні ідеї розвитку наукової галузі, розглядаються потреби соціального сегмента, питання становлення особистості, тому один з використовуваних їм підходів так і називається – особистісно-соціальним. Ще одна концепція, іменована социоличностной, вибудовується на основі затребуваності соціуму в правильному вихованні підростаючого покоління. Третій базою для дослідження з соціальної педагогіки у Мардахаева служить средовый підхід, що об’єднує питання формування і вдосконалення соціології як наукової дисципліни і практичної сфери. Кожен з підходів має тісний взаємозв’язок з іншими, що дозволяє умовно доповнювати інститути соціальної педагогіки.
Призначення підручника
Перш ніж перейти до змісту книги, слід приділити увагу її структурі. Підручник Ст. Л. Мардахаева «Соціальна педагогіка» складено у повній відповідності з діючими стандартами, затвердженими федеральним законодавством з освіти та підготовки кваліфікованих кадрів у сфері соціальної роботи. Даний навчальний посібник входить у базовий науково-методичний комплекс загальнопрофесійного навчання соціальних працівників.
З метою здійснення якісної поетапної підготовки фахівців підручник поділений автором на кілька розділів, присвячених тематиці:
- науково-теоретичних засад соціології;
- ролі і становлення особистості в соціумі;
- виявлення порушень у вихованні дітей і підлітків;
- впливу навколишнього середовища на процеси формування особистості.
Повний курс Мардахаева «Соціальна педагогіка» містить найбільш значущі питання, отримання відповідей на які допомагає учню осмислити педагогічні аспекти взаємин з клієнтом і реалізувати себе як справжнього професіонала.
Основні розділи
В нинішніх умовах розвитку соціальної педагогіки виділяють кілька підходів до вивчення принципів і змісту дисципліни. Предмет даної наукової області представлений результатами глибоких досліджень у системі соціальної діяльності. Концепція, запропонована Мардахаевым в книзі «Соціальна педагогіка», допомогла визначити першочергові напрямки у вивченні дисципліни і розділити її на відповідні розділи.
У першій частині увага приділяється предмету, завдань і змісту наукової галузі, її ключовим принципам. Тут же автор виділив і обґрунтував особливості дисципліни, сформулював найбільш значущі вимоги. До питань соціально-педагогічного процесу вчений підійшов грунтовно, звернувшись до розробок колег. Так, наприклад, результати робіт П. Ф. Каптерева, якого вважають основоположником педагогічної психології в Росії, знайшли своє відображення в підручнику Мардахаева.
Соціальна педагогіка, на думку автора, не втрачає своєї значущості, оскільки є цілісним нерозподільним явищем. Умовно він поділяє дисципліну на внутрішню і зовнішню частини. Вивчення основних процесів цієї науки сприяє більш глибокому усвідомленню студентами сутності самої діяльності соцпрацівника, її складових і принципів реалізації.
Завдяки другого розділу книги читач має можливість познайомитися з аспектами формування людини як особистості в соціально-педагогічній площині. Ця частина підручника відкриває секрети механізму становлення індивідуума. У другому розділі більш детально описуються психоемоційні особливості розвитку особистості в соціумі. Людині, що планує пов’язати своє життя з професією соціального працівника, особливо важливо усвідомити поетапність соціального становлення особистості, зрозуміти сутність адаптації і реабілітації людини, що опинилася в складній ситуації.
Третій розділ присвячений вивченню причин, за якими криються соціальні відхилення, способи їх запобігання та подолання. Подібні питання розкриваються через призму сприйняття світу дитиною, через вивчення дитячої субкультури» і глибоке усвідомлення унікальності соціокультурної сфери неповнолітніх, які є клієнтами соціального працівника. Такі діти та підлітки опиняються у важкій життєвій ситуації і потребують допомоги держави, відстоюванні їх прав та інтересів.
Завершальний розділ «Соціальної педагогіки» Ст. Л. Мардахаева допомагає отримати уявлення про реальну середовищі соціального формування людини. Тут автор наводить лише кілька фундаментальних елементів з тих, які впливають на розвиток особистості найістотнішим чином. До таких відносять сім’ю і сімейні стосунки, спілкування з однолітками, зовнішнє інформаційне поле, взаємодія з державними інститутами охорони здоров’я, освіти, культури, спорту і т. д.
Мардахаев оцінює сім’ю як соціокультурне середовище, ґрунт для плекання особистості і духовного розвитку кожної людини. Саме в родині відбуваються процеси, які створюють сприятливі умови для адаптації людини до суспільства. Якщо соцпрацівник зможе врахувати роль цих явищ, йому вдасться краще розуміти суть процесів, що відбуваються всередині сім’ї, вчасно визначати помилки у вихованні дітей і нездатність дорослих самостійно заповнювати прогалини, які виникають у відносинах між батьками і дітьми.
У соціально-педагогічному комплексі принципово важливим елементом виступає вулиця. Більшою чи меншою мірою вона є середовищем виховання дитини, початковою одиницею у формуванні категорії «вуличні діти». Спілкування з однолітками поза домом зазначається в книзі Мардахаева про педагогіки як незамінна складова, що надає значний вплив на формується особистість. У підручнику також приділяється увага проблемам розвитку безпритульних дітей, позбавлених батьківського нагляду і піклування, нюансам роботи з ними. В даній темі автор нерідко звертається до праць С. Т. Шацького, досліджував контакт фахівців з дітьми та підлітками за місцем проживання.
Засоби масової інформації в соціальній педагогіці
Успіх соціального формування особистості залежить від ступеня соціально-педагогічного впливу засобів комунікації. Нерідко саме ЗМІ стають совоспитателями малолітнього та підліткового контингенту. Телебачення, радіо, Інтернет – усі ці елементи впливають на маси, тому аналіз роботи ЗМІ в контексті соціально-педагогічної діяльності зумовлює принципове місце у становленні дитини як особистості, як сім’янина у майбутньому або сьогоденні, як вихователя своїх дітей. Основна мета соціальної педагогіки, на думку Мардахаева, – навчити дитину з ранніх років грамотно приймати інформацію, що надходить від ЗМІ.
Профдеформація соцпрацівників
Оскільки діяльність як така в будь-яких напрямках і галузях розглядається як виховний фактор, що грає роль у розвитку індивідуума, в книзі Лева Володимировича має місце висвітлення теми професійної та особистісної деформації. У цій частині описуються головні методи професійної практики соціального працівника, застосовуючи які він зіткнеться з закономірними наслідками деформації особистості. Якщо працівник не допустить подібних змін або подолає їх, можна зробити висновок про його профпридатність.
Теоретичний мінімум
В основу змісту «Соціальної педагогіки» Мардахаева покладено особливості взаємодії соціальних працівників і клієнтів. Удосконалення даного напрямку допомогло вченому виділити самостійну науково-теоретичну галузь, визначити її сутність, мета, складові, завдання і призначення, місце і роль в діяльності фахівців.
Пройшовши від початку і до кінця підручник «Соціальна педагогіка» Мардахаева, студенти повинні отримати докладне уявлення про головні аспекти професійної діяльності, сутність і зміст дисципліни. Не менше значення має розуміння учням функцій і завдань, понятійного апарату, фундаментальних категорій. Завдяки навчального курсу Лева Володимировича студенти набувають навички використання специфічних термінів соціальної педагогіки при аналізі типових для даної діяльності процесів.
Взаємозв’язок педагогіки та соціальної роботи
До кінця минулого століття в нашій країні були сформовані офіційні інститути соціальної роботи, педагогіки та виховання. Аналогічно досвіду іноземних держав, в Росії були створені всі умови для того, щоб між ними склалася тісний взаємозв’язок. Педагогічний аспект в соціальній діяльності обґрунтований впливом наступних факторів:
- професіоналізм навченого співробітника при роботі у зв’язці «людина – людина»: вибудовування взаємин з клієнтом, підопічною групою, прагнення працювати в команді;
- необхідність перекваліфікації клієнта як об’єкта соцработы у суб’єкта, який здатний надати сприяння у вирішенні поставлених завдань;
- застосування соціально-педагогічних методик і технік у процесі здійснення професійної діяльності.
Виходячи з практичних результатів взаємодії соцпрацівника і педагога у сфері соцзахисту захисту населення не випадково виникла відома в професійних колах мудрість: соціальному педагогу зовсім не обов’язково бути соціальним працівником, однак останній неминуче повинен мати навички соціального педагога. Аргументувати цей парадокс можна, звернувшись до деяких цікавих аргументів.
У першу чергу варто відзначити, що соцпедагогика не є самостійним інститутом в країнах Північної Америки і Європи. Там цю дисципліну розглядають як складовий елемент соціальної роботи. З іншого боку, величезний вплив на розвиток цього наукового напрямку надає Міжнародна федерація соціальних педагогів, створена в 1928 році в Копенгагені (Данія). Відповідно до статуту асоціації соціальна педагогіка сприймається як система теоретичних і практичних процесів роботи з людьми в умовах соціуму (нарко – та алкозалежними, особами без певного місця проживання, асоціальними особистостями тощо). У нашій країні теорія соцработы проходить усі етапи становлення і вдосконалення, грунтуючись на власному досвіді, переробках та результати адаптації в умовах застосування зарубіжного досвіду.
Крім того, інститути соціальної роботи і соціальної педагогіки в Росії створювалися паралельно, практично в один і той же період. На перших порах окремі дослідники-теоретики висловлювали свою думку з приводу розбіжностей між вітчизняною та західною системами. Зокрема, Бочарова В. Р. робила акцент на тому, що вирішити свої соціальні проблеми і труднощі кожна людина здатна самостійно, принаймні, від нього багато що залежить в цьому питанні.
Не дивно, що ставлення до соціальної педагогіці як підрозділ соціальної роботи підтримується зарубіжними фахівцями. Такий підхід близький західному, однак він передбачає змішання сутності цих двох напрямків, які мають різні предмети, об’єкти і призначення.
Авторське розуміння наукових термінів
В розумінні Ст. Л. Мардахаева соціальна педагогіка є специфічним знанням, теоретичним і практичним придатком соціальної роботи, але при цьому самостійною одиницею в системі соціології. Не випадково у своїй книзі вчений приділяє увагу розкриттю самого терміна «педагогіка», який перекладається з грецької як «провідний дитя», тобто, судячи з усього, мається на увазі людина, яка веде дітей. Якщо вірити переказами древніх еллінів, багаті рабовласники призначали одного зі своїх рабів відповідальним, якому доручалося відводити хазяйських дітей в школу. Такого раба називали paidagog («педагог»). Далі цей термін прижився у відношенні людей, що займаються навчанням і вихованням молодшого покоління. Звідси і походить назва науки.
Що стосується слова «соціальний», то під ним правильніше розуміти «громадський». Цього поняття не дається окремого визначення у «Соціальній педагогіці» Мардахаева, але сам автор розкриває його не просто як соціальне розвиток і виховання, але і формування орієнтації на цінності, норми, звичаї і правила соціуму. Суспільство тут грає роль навколишнього середовища життєдіяльності, в якій людині доведеться співіснувати і реалізовувати себе в різних стезях. До цієї ж категорії понять у «Соціальній педагогіці» Мардахаев відносить батьків або опікунів, вихователів, вчителів у школі, викладачів в університеті та інших людей, які виконують функції ведучих, допомагаючи дитині з самого дитинства поетапно засвоювати отриманий досвід, пристосовуватися до особливостей культури, самобутності та моральності суспільства.
Що таке соціальна педагогіка? Різні підходи до визначення
В «Соціальній педагогіці» Ст. Л. Мардахаев наводить кілька актуальних на сьогоднішній день версій, роз’яснюють суть даної наукової області. Так, наприклад, у книзі враховується думка німецького фахівця в даній області Х. Мискеса, який вважає, що соціальна педагогіка – це освітня дисципліна, яка розкриває соціальну значимість викладання та виховного процесу в будь-яких вікових групах. Мардахаев призводить і зовсім іншу позицію, яка належить німцеві Е. Молленхауеру. Цей фахівець відводить соціальної педагогіки практичну роль, яка полягає в тому, щоб допомагати молодому населенню адаптуватися до чинної соціальній системі, протистояти відхилень від норм поведінки.
Вітчизняні фахівці сприймають соціальну педагогіку по-різному. Наприклад, В. Д. Семенов вважає, що це наука, що вивчає механізми впливу соціального середовища на людину, особливо виховний вплив на незрілу особистість. У підручнику з соціальної педагогіки Ст. Л. Мардахаева знайшлося місце і іншої позиції. Вона належить російському досліднику А. В. Мудрику. Він називає дану дисципліну галуззю знань, що вивчає соціальне виховання в контексті адаптивних суспільних процесів, тобто соціалізації.
Окремої уваги заслуговує позиція М. А. Галагузовой. На її думку, зазначений напрямок неправильно розглядати як споріднене з соціальною роботою. Галагузова вважає, що соціальна педагогіка є галуззю педагогічних знань, що розкриває закономірності і доцільність виховного впливу на розвиток і формування особистості, незалежно від того, воно виходить за рамки норми чи ні.
Мардахаев в «Соціальній педагогіці» спробував систематизувати зазначені підходи до визначення сутності цієї дисципліни, а також проаналізувати суть її фактичного застосування на практиці. Звівши докупи всі вищезазначені позиції, автор називає соціальну педагогіку галуззю педагогічних знань, призначеної для вивчення закономірностей становлення зрілої особистості в соціокультурному середовищі.
Словник
Крім підручника, автор видав спеціальний словник. Мардахаев вмістив у нього близько 3000 понять, термінів, виразів, що дозволяють розкрити зміст науки, а також прізвища видатних науковців та практикуючих фахівців, які внесли свою лепту в розвиток вдосконалюється дисципліни. Крім того, у цьому словнику знайшла своє відображення термінологія, запозичена з психології, соціальної роботи, соціології, так як безліч одиниць понятійного апарату необхідні теоретичним і практичним працівникам.
Незважаючи на те що в словнику з соціальної педагогіки Мардахаев не розкриває поняття «людина» в буквальному значенні, за змістом можна зробити висновок, що автор вважає людиною соціальне істота, яка існує за законами природи, але вдосконалюється з урахуванням потреб соціальних груп, тобто суспільного середовища.
Педагогіка соціального становлення особистості і відхилень
З одного боку, розвиток відбувається в індивідуальному порядку шляхом зміни тих особливостей і можливостей, які притаманні виключно особистості. З іншого боку, має місце средовая обумовленість. Кожна людина розвивається в різних соціальних умовах, в яких він живе і реалізує себе як особистість. Але не менш важливим фактором є зовнішня соціальна обумовленість, що передбачає відображення в поведінці, світогляді, поглядах засад і традицій конкретного суспільства. Про це у своєму підручнику і каже Мардахаев.
В основах соціальної педагогіки знайшлося місце підрозділу, вивчає причини появи відхилень у розвитку та вихованні людини. Розглядаються способи їх запобігання та усунення. Вивченням даного питання крім Мардахаева в соціальній педагогіці займалися зарубіжні та вітчизняні вчені В. Р. Песталоцці, Ф. А. Дістервег, А. С. Макаренко, Тобто Молленхауер, Ст. Н. Сорока-Россинский. Результати їх досліджень зводяться до єдиного висновку: на соціальні відхилення незрілої особистості впливають три основних фактора:
- індивідуальна схильність;
- соціалізація в суспільстві;
- середовище життєдіяльності і культура.
Значущі позиції в соціальній педагогіці займає виховання та питання, пов’язані з подоланням труднощів у його процесі, супровід і підтримка людини в його соціальному становленні, самореалізації та самовдосконаленні. Усвідомлення і розуміння того, яким чином здійснюється становлення особистості, допомагає наставникам (в цю категорію входять батьки, особи, які їх замінюють, вчителі) передбачити динаміку, відшукати спосіб цілеспрямованого впливу на обставини і умови протікання даних процесів. У цьому полягає суть і основне завдання прикладних розділів соціальної педагогіки, Л. В. Мардахаев повністю дотримується її.
Чи має значення вік
У педагогіці величезне значення належить віком людини, що проходить відрізок шляху соціального становлення. На початкових етапах це обумовлюється, як правило, індивідуальними особливостями, включаючи допитливість, схильність до фізичної активності. У міру дорослішання і змін в образі життя змінюється світогляд, коригується основа морально-вольових цінностей. Тільки зріла особистість здатна зробити свідомий вибір, орієнтуватися в ньому і дотримуватися певних життєвих позицій, які більшою мірою зумовлюють подальший напрямок для роботи над собою на різних етапах.
Від того, наскільки успішно людина пройде шлях соціального самовдосконалення, залежить, сформується його особистість як індивіда. Цей процес обумовлюється соціальними умовами, в яких дитина виховується і дорослішає. На відміну від дитини, саморозвиток дорослого залежить від інтенсивності його самовияву, активності та прагнення до самовдосконалення.
На завершення
Видано чимало книг і навчальних посібників, які зачіпають питання соціального виховання. Мардахаев у своєму підручнику підтвердив, що соціальна педагогіка є невід’ємним елементом курсу соціальної роботи. Іншим способом домогтися результатів виховної діяльності неможливо. Це особливо помітно у роботі з дітьми, неблагополучними сім’ями, асоціальними представниками суспільства. Щоб вирішити соціальні проблеми своїх клієнтів, соцпрацівникам і педагогам залишається покладатися виключно на власні знання і гідний рівень професійної підготовки.
Говорячи про підручник Лева Володимировича, слід зазначити, що він повністю відповідає федеральним стандартам. Комплекс «Соціальна педагогіка» призначений для використання у навчальному процесі вищої професійної освіти останнього покоління з метою професійної підготовки студентів напряму «Соціальна робота». До речі, книга Мардахаева видавалася шість раз з 2005 по 2017 рік. Останнє видання, перероблене і доповнене, має офіційні рекомендації від Навчально-методичного об’єднання вузів Росії.
Зміст підручника, орієнтований на студентську аудиторію початкових курсів. Ознайомившись з книгою Мардахаева «Соціальна педагогіка», майбутні фахівці отримують загальне уявлення про даної дисципліни, тонкощі реалізації інноваційно-методичних технологій в роботі з конкретними категоріями клієнтів. Кожен з розділів підручника дозволяє глибше зрозуміти суть виховання та соціально-педагогічного супроводу.
Матеріал викладається в традиційній для навчально-методичних посібників манері: до кожного розділу додається декілька питань для самоконтролю та список рекомендованих джерел для самостійної роботи.
