Етап постановки проблеми порівняльної педагогіки
Наслідки французької революції, промислова революція, аграрна революція і процес колонізації характеризували XIX століття в Європі. Більшість реформаторів освіти того часу були стурбовані соціальними і політичними умовами революції і реакціями на початку цього століття. В освіті вони побачили можливість морального вдосконалення і поліпшення соціального. Виникла необхідність у створенні якогось способу обміну кращими ідеями і практикою. Це призвело до істотної зміни підходу в розвитку порівняльної педагогіки, пропонує систематичний і всеосяжний збір даних і можливість вибіркового запозичення в системі освіти.
Особливості розвитку в XIX столітті
Цей період був орієнтований на розробку методології і систематичних правил, яких необхідно було дотримуватися при вивченні порівняльної педагогіки. Початок цього періоду поклала робота Марка Антуанна Жульєна. Він прагнув розробити методологію або систему правил, яких слід дотримуватися при вивченні іноземних систем освіти, знайти спосіб витягти уроки з іноземних систем з метою запозичення ідей. У цей період робилися серйозні спроби спостереження і вивчення інших систем освіти. Тепер дослідники подорожували не просто з цікавості. Вони хотіли дізнатися, що відбувається в освіті в інших країнах, щоб запозичувати аспекти з метою покращення своїх власних освітніх систем. У цей період велике значення мала діяльність Петра I, Горація Манна, Джозефа Кея, Меттью Арнольда, Льва Толстого, Костянтина Ушинського.
