Зміст реформи російської мови
У 1918 році нова радянська влада виключила з алфавіту твердий знак, літери «фіта» і «і десятеричное» (замість них вживалися «е», «ф», «і»). Змінилися закінчення слів у знахідному і родовому відмінках дієприкметників і прикметників (замість «ранняго» тепер треба було писати «раннього», замість «новаго» – «нового»). Словоформа родового відмінка однини «ея» змінювалася на «її» (відповідно: «нея» на «неї»). Твердий знак в кінці слова виключався. Змінилося правило написання приставок: перед глухою приголосної потрібно було писати «с», перед дзвінкою – «з».Твердий знак (ъ) зберігався лише у якості розділового. Буква «іжиця», що вийшла з практичного вживання ще до революції, в документах взагалі не згадувалася. Так, реформа російської мови 1918 року стосувалася не тільки правопису, але й орфоепії, граматики.
