Цілі і завдання
Як показали присвячені розвитку межполушарного взаємодії у дітей дослідження, визначені спостереження допомагають оцінити, як встановлюється контроль того чи іншого півкулі над деякими рухом. У пробах дитина користується переважно конкретної рукою, і особливо виражений ефект впливу півкулі при експериментах, в ході яких однакові рухи доводиться виконувати різними кінцівками. Вчені, досліджуючи означену проблему, оцінювали, наскільки сильні в учасників групи зв’язку між мозковими зонами, як це впливає на спроможність виконати просторову задачу, поставлену перед випробуваним. Лікарі оцінювали гнучкість, зрілість взаємин півкуль стосовно моторики і активності дитини.
Достовірні відомості, отримані при вивченні можливостей розвитку межполушарного взаємодії у дітей, показують, що при дизонтогенезе парне функціонування мозкових областей формується дещо інакше, ніж у повністю здорового неповнолітнього.
