А чи потрібно?
З давніх пір для людей етичний кодекс – це метод контролю над поведінкою індивіда за умови ряду певних зовнішніх чинників, обставин. Потреба в розробці приватних зводів пояснювалася наявністю в житті окремих груп осіб і таких ситуацій, для регулювання яких у загальноприйнятих правилах не було ніяких норм – простим людям це зовсім не потрібно. Приватні збірники правил поведінки ґрунтуються на загальноприйнятих нормах, але складаються більш конкретно, з урахуванням специфіки галузі діяльності.
В сучасності найчастіше говорять про професійних, корпоративних збірниках правил поведінки. Який з цих типів більш значущий, визначається в кожному конкретному випадку індивідуально, з огляду на особливість організаційного устрою підприємства і професійну приналежність людини. Професійний етичний кодекс допомагає відрегулювати взаємовідносини всередині групи осіб, яка працює в цій галузі. Таке особливо важливо для напрямів діяльності, представники якої нерідко змушені вирішувати етичні дилеми. Класичний приклад – лікарі, адже не дарма клятва Гіппократа стала першим кодексом. В наші дні виключною важливістю мають збірники правил поведінки і взаємовідносини адвокатів, фахівців по нерухомості, журналістів, психіатрів. Чим сильніше утримання робочого процесу впливає на етичні аспекти дилем, з якими стикаються люди, тим важливіше для них стають кодекси.
