Володіння мовою і наука
У витоків теорії мовної лінгвістичної компетенції як окремої галузі знання варто американський лінгвіст Ноам Хомський. Згідно його поглядам, володіння мовою на всіх його рівнях представляє собою ідеальну граматичну науку, оскільки передбачає глибоке занурення у саму систему функціонування мови. Самі по собі правила морфології, орфографії та синтаксису марні. Їх функція проявляється тільки в тому випадку, якщо існують правила їх використання.
Сама мовна компетенція відноситься до області не лише лінгвістики, але й психології: у процесі використання мовні засоби видозмінюються під впливом мовленнєвого досвіду повсякденного спілкування. Саме це змушує мова завжди знаходиться в розвитку. З поступовим оволодінням мовою, на думку Хомського, людина здобуває особливе відчуття мови, його розуміння. Саме спілкування людей припускає, що існують компетентні співрозмовники, які не лише вибудовують фрази за існуючими зразками, але й, розуміючи механіку функціонування мови, створюють нові, відрізняючи правильні комбінації слів від неправильних. Інакше кажучи, мовна компетенція – це вміння відрізнити нормативні сегменти мови від помилкових.
