Історія розвитку науки
Органолептика як самостійна дисципліна почала формуватися в другій половині ХХ століття. Найважливіше значення при здійсненні сенсорного аналізу має професіоналізм експерта-дегустатора, який зобов’язаний володіти сучасними методиками органолептичного випробування харчових продуктів. Необхідність відбору дегустаторів за психотехническим характеристиками вперше була обґрунтована ще в 1933 р. професором В. С. Грюнером, працювала на кафедрі товарознавства в Московському інституті народного господарства. Але перші методики відбору експертів розроблені в США.
Особлива роль у цих розробках відведена принципам підбору дегустаторів для методу органолептичної експертизи, які засновані на підвищених сенсорних здібностях людей. Так, у 1957 р. Д. Е. Тильгнер ввів поняття сенсорного мінімуму, яким повинні відповідати експерти. Він же є автором першого наукового праці на цю тему, виданого в СРСР російською мовою.
Найбільш активно вітчизняні розробки з методів органолептичної оцінки товарів велися в 1970-1980 роках:
- Солнцева Р. Л. керувала створенням методики підбору дегустаторів, придатних для м’ясопереробної галузі.
- Сафронової Т. М. розроблені програми тестування експертів для рибної промисловості.
- Чеботарьов А. В. керував розробкою методик навчання і відбору дегустаторів в молочній галузі.
- Пучкова Л. В. проводила вдосконалення методів органолептичного аналізу хлібобулочних виробів.
