«Виношу один і на дорогу…» (1841)
Якими засобами малює Лермонтов гармонію в природі, єдність землі і неба, як одне відображається в іншому і об’єднується з ним?
Як уявляє собі ліричний герой гармонію? Чи можливо таке подолання самотності, про який мріє ліричний герой? Зверніть увагу на значущість образу сну в ліриці Лермонтова. Пригадайте вірші, в яких виникає цей образ, визначте його функцію в кожному. Є загальне у сну і мрії в художньому світі Лермонтова?
Чому у вірші виникає настрій просвітленості, причетності гармонії буття?
Порівняйте композицію вірша з «В’язнем» Пушкіна і Лермонтова (місце у вірші мрії і дійсного стану ліричного героя).
1
Виходжу один я на дорогу,
Крізь туман кременистий шлях блищить,
Ніч тиха, пустеля дослухається Богу,
І зірка з зіркою говорить…
2
У небесах урочисто і чудно!
Спить земля у сяйві голубім. .
Що ж мені так боляче і так важко?
Чекаю ль чого? Чи шкодую про що?
3
Вже не чекаю від життя нічого я,
І не шкода мені минулого нітрохи;
Я шукаю свободи і спокою’
Я б хотів забутися і заснути!
4
Але не тим холодним сном могили..
Я б бажав навіки так заснути,
Щоб в грудях дрімали життя сили,
Щоб, дихаючи, здіймалася тихо груди…
5
Щоб всю ніч, весь день мій слух плекаючи,
Про любов мені солодкий голос співав,
Наді мною щоб, вічно зеленіючи,
Темний дуб схилявся і шумів.
Підводячи підсумки роздумів Лермонтова про долю людини в світі, подумайте, чи можлива для поета стійка гармонія зі світом, хто або що заважає цьому? У чому причина самотності — в самій людині, в оточуючих людях чи це закон буття? Відмітьте, що не на всі питання ліричний герой Лермонтова дає однозначні відповіді.
«Зріла лірика Лермонтова спрямована до того, що названо Бєлінським «поезією дійсності». Герой Лермонтова став простіше і ближче до людей. Складний філософсько-психологічний аналіз, спрямований у молодого Лермонтова головним чином на його ліричного героя, зосереджується у другому періоді також і на явищах, які стоять за межами авторської особистості»(Д. Е. Максимов).
